Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухиляння/уникання оподаткування в Україні

Нове дослідження CASE Україна, ІСЕТ та ЕЕП пропонує не чергову узагальнену оцінку «тіньової економіки», а порівняльний аналіз найбільших схем саме там, де бюджет втрачає найбільше і де державна політика може дати найбільший ефект. Автори наголошують: в українських умовах ключові втрати пов’язані не стільки з дрібною неформальністю, скільки з великими, технологічними схемами, які спотворюють конкуренцію та спираються на слабкість інституцій.

Серед головних результатів дослідження – оцінка найбільших прямих бюджетних втрат у 2024 році. Найбільше держава втрачає через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні, що сумарно сягає 105-120 млрд грн. Ще 39-43 млрд грн втрат пов’язані з контрафактом і нелегальною торгівлею підакцизними товарами, а 38-48 млрд грн із фіктивним підприємництвом, зокрема «карусельними» схемами, підміною кодів і «дропами». При цьому автори окремо застерігають: частина схем перетинається між собою, тому сумарні втрати є меншими за просту арифметичну суму окремих оцінок.

Один із найважливіших висновків звіту полягає в тому, що поширені зловживання спрощеною системою оподаткування, хоч і існують, але за масштабом умовних фіскальних втрат є на порядок меншими за топ-схеми. Відтак справжній прорив у детінізації пов’язаний не з посиленням тиску на мікробізнес, а з глибшим перезавантаженням податкової та митної служб, ліквідацією «конвертаційних центрів» і посиленням якості адміністрування.