×
Заповніть, будь ласка, форму нижче для переходу на платіжну систему
Новини

Тіньова економіка в Україні: скільки її насправді і що може зробити новий уряд

21.10.2025 Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський аналізує реальні масштаби тіньової економіки та пояснює, які механізми дійсно дозволять її подолати

Чи подолає новий уряд тіньову економіку? Стаття Володимира Дубровського, старшого економіста CASE Україна для “Економічної правди” про те, як можна зменшити рівень тіні в економіці.

Ключові тези:

Скільки “тіні” реально в Україні

Офіційна оцінка Мінекономіки (30%) стосується ще 2021 року. Після початку повномасштабної війни – тільки усна згадка про «близько 40%». Ernst & Young у 2023-му оцінила готівкову «тінь» менше ніж у 20%, але ця частина описує тільки верхівку айсберга — дрібний бізнес і розрахунки готівкою. Велику частину ухилення формують зовсім інші механізми.

Порівняння з іншими країнами

У розвинутих державах тіньова економіка зазвичай становить 10–15% ВВП — це малореалістична планка для України. Навіть країни з подібною якістю державних інститутів тримаються на рівні 20–25%. Якби Україна знизила тінь хоча б до цього рівня, бюджет міг би отримати +400–500 млрд грн щорічно.

Чому детінізація — не про ФОПів

В Україні основні втрати бюджету дає не дрібний бізнес, а великі компанії, які використовують складні ланцюги ухилення, «конвертаційні центри» та фіктивні документи. Саме там обертаються реальні “великі гроші”, а не у сфері мікропідприємництва. Тому зосередженість консультантів МВФ на спрощеній системі оподаткування — помилкова. Дрібний бізнес у тіні — радше наслідок, а не причина.

Чому фіскалізація не працює

Переслідування дрібних точок продажу — неефективне: їх сотні тисяч, тоді як джерел походження “лівого” товару — лише кілька десятків. Тиск на мікробізнес не знищує великі схеми, а лише ускладнює легальну самозайнятість і стимулює ще більший відхід у тінь.

Справжні проблеми

1. Індустрія «конвертів» — криміналізований бізнес-механізм, який працює під «дахом» силових структур. Він існує десятиліттями і адаптується до кожної нової реформи.

2. Корпоративна культура податкової з 1990-х — репресивна і орієнтована не на збільшення надходжень, а на «ручне управління» бізнесом та утримання старих схем. Не дивно, згідно з опитуванням CASE Україна, лише 22,2% підприємців вважають, що податкова реально бореться зі схемами, а 27,5% переконані, що вона сама їх “кришує”.

Висновок

Збір додаткових 60 млрд грн можливий, але тільки за умови удару саме по “верхній” тіні, а не посилення контролю за ФОПами. Успішна детінізація = демонтаж конвертів + зміна логіки роботи податкової, а не черговий тиск на малий бізнес.

Читати весь текст