Бюро має трансформуватися в аналітичну інституцію, що орієнтуватиметься на превенцію та детінізацію. Як цього досягнути розповідає Олег Гетман, асоційований експерт CASE Україна, координатор Економічної експертної платформи та Єфрем Лащук, директор Українського інституту правової політики у статті для Економічної правди.
Ключові тези:
🔹Початкова ідея БЕБ полягала у відмові від силового тиску на бізнес, переході до аналітичної моделі, фокусі на великих економічних схемах і мінімізації дублювання функцій з іншими правоохоронними органами.
🔹У перші роки роботи бюро зіткнулося з кадровим дефіцитом і недофінансуванням: у 2022 році штат становив лише 683 працівники при потребі понад 4 тис., а недофінансування сягнуло 280,4 млн грн.
🔹Через перетікання кадрів зі старої системи БЕБ частково успадкувало практики податкової міліції: орієнтацію на кількісні показники, кримінальні провадження та формальні KPI замість економічного ефекту.
🔹Традиційні правоохоронні показники — кількість справ, підозр чи обшуків — не відповідають природі БЕБ як аналітичного органу. Його ефективність має оцінюватися за впливом на бюджет, детінізацію, превенцію та довіру бізнесу.
🔹Статистика свідчить про поступове зростання аналітичної спроможності БЕБ: кількість аналітичних продуктів з 2022 року зросла майже в чотири рази — до 1 529, було ідентифіковано економічних ризиків на 141,5 млрд грн, надано 19 пропозицій щодо змін до нормативно-правових актів і 710 рекомендацій органам влади.
🔹Фінансовий ефект роботи БЕБ також зріс: недопущені втрати бюджету збільшилися з 1,99 млрд грн у 2022 році до 12 млрд грн у 2024 році. У 2025 році орієнтовна вартість вилучених нелегальних тютюнових товарів і сировини становила 2,2 млрд грн, алкоголю і спирту — 303,8 млн грн, нелегального пального і майна — 250 млн грн.
Кримінальний блок роботи БЕБ включає 6 896 кримінальних проваджень, з яких 3 276 розпочало саме бюро; 1 182 особам повідомлено про підозру; 904 провадження направлено до суду. Водночас у звіті немає даних про співвідношення обвинувальних актів і вироків, що набрали законної сили.
🔹Система KPI для БЕБ має будуватися на принципах: менше справ — більше економічного ефекту; пріоритет великих схем; превенція замість репресій; орієнтація на бізнес-клімат; прозорість і публічність.
🔹БЕБ має концентруватися на системних правопорушеннях: ПДВ-скрутках, нелегальному ринку підакцизних товарів, масштабному ухиленні від оподаткування та інших схемах, які завдають найбільших втрат державі.
🔹Ефективність бюро варто вимірювати через макроекономічні, правоохоронні, аналітичні, соціальні та інституційні показники: динаміку податкового розриву, відшкодовані збитки, кількість попереджених схем, довіру бізнесу, скарги, кадрову спроможність і навантаження на детективів та аналітиків.
🔹Для підвищення ефективності БЕБ потрібне вдосконалення податкового адміністрування: ризик-орієнтований контроль замість масових перевірок, цифровий обмін даними між БЕБ, ДПС, митницею та фінмоніторингом, мінімізація дискреції і розвиток електронних сервісів.
🔹БЕБ має остаточно трансформуватися в аналітичну інституцію, орієнтовану на превенцію та детінізацію. Запровадження нової системи KPI на рівні нормативних актів дозволить оцінювати бюро за реальними результатами, відповідатиме міжнародним стандартам і сприятиме євроінтеграції України.
Читати весь текст