Найбільших втрат українському бюджету завдають тіньові схеми у підакцизних секторах, будівництві, торгівлі побутовою технікою та електронікою, а також продуктовому й непродуктовому ритейлі. Лише в цих галузях держава щороку недоотримує близько 80–100 млрд грн.
У масштабах усієї економіки втрати значно більші. Виплата зарплат у конвертах коштує бюджету 200–265 млрд грн на рік, контрабанда та «сірий» імпорт — ще 105–120 млрд грн. Серед інших поширених схем — мінімізація ПДВ, ухилення від сплати акцизів, неоформлена праця та штучне дроблення бізнесу через ФОП.
Водночас ситуація в окремих секторах поступово поліпшується. На ринку пального частка тіні, яка у 2022 році сягала 34%, знизилася до 14% у 2024-му та приблизно до 9% на початку 2026 року. Цьому сприяли системна увага парламентського комітету, а також робота БЕБ і податкової. Однак між операторами все ще зберігаються значні відмінності у податковому навантаженні та рівні офіційних зарплат.
У ритейлі аналітики фіксують аномально низькі зарплати, недостатню кількість офіційно оформлених працівників і дроблення великих мереж. Втрати лише від дроблення оцінюються у 2,5–4 млрд грн на рік, а зарплати в конвертах і неоформлена праця забирають у бюджету ще десятки мільярдів. На ринку техніки та електроніки втрати становлять орієнтовно 12–15 млрд грн. Подібні ознаки мінімізації податків виявлені й у великих будівельних компаніях.
Запровадження ПДВ для всіх ФОП з оборотом понад 1 млн грн не розв’яже проблему, а стимулюватиме приховування виторгів і подальше дроблення бізнесу. Натомість Україні потрібні чіткі критерії трудових відносин і ризикових схем, розрахунок податкових розривів, прозорі показники роботи ДПС, митниці та БЕБ, контроль ланцюгів постачання, публікація галузевих даних і стимули для покупців вимагати фіскальні чеки. Саме системні інституційні зміни, а не загальне посилення податкового навантаження, здатні забезпечити реальну детінізацію.