СОЦІАЛЬНІ ЕЛЕКТРОННІ КАРТКИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

У все більшій кількості країн електронні соціальні карти (ЕСК) розглядаються як передовий спосіб надання допомог одержувачам як в грошовій, так і в натуральній формі, що допомагає полегшити облік операцій, понизити транзакційні витрати і можливість шахрайства. На додаток до вказаних переваг були визначені деякі потенційні вигоди для України. Зокрема це поліпшення обліку одержувачів пільг, можливість створення бази «кредитних історій» одержувачів, схильних до шахрайства, узгодження виплат різних видів допомоги і так далі.

З метою виявлення основних проблем і умов успішного впровадження ЕСК, був проведений огляд міжнародного досвіду розвинених країн (США, Австралія, Нова Зеландія) та російських ініціатив.
В світі використовуються самі різні види ЕСК. Вони варіюються від I), банківських карт, які використовуються лише для доставки монетизованної допомоги, II), дисконтних карт, підтверджуючих право їх власника на здобуття знижки до III) смарт-карт, які є способом надання допомоги як в грошовій, так і в натуральній формі, і дозволяють контролювати використання грошей. Найбільш уживаною є транспортна соціальна карта, яка надає пасажирам право на безкоштовний проїзд, або на знижку від повної вартості проїзду.

Вигоди від впровадження технології соціальних карт в різних країнах різноманітні. Електронні картки забезпечують аутентифікацію користувачів, що робить систему соцзахисту менш привабливою для потенційних шахраїв (наприклад, транспортні смарт-карти порівняно з паперовими або магнітними квитками пропонують додатковий захист від шахрайства). Для користувачів ЕСК забезпечується зручність (одержувач може отримати гроші, знаходячись далеко від місця проживання) і значна безпека (баланс залишається недоторканим у разі втрати карти). Поєднання соціальних карт з банківською картою може відігравати роль програми включення у фінансову діяльність, коли одержувачі, які були незнайомі з офіційною фінансовою системою, в результаті ЕСК стають постійними клієнтами банку.

Найбільш передова технологія ЕСК на даний момент впроваджена в США, де ідея використання карт з’явилася в результаті бажання уряду контролювати як витрачається державна допомога. Смарт-карти, які були апробовані в програмі WIC, зберігають у пам’яті не лише суму доступних грошових коштів, але і список товарів першої необхідності, які одержувач допомоги може придбати. Таким чином, держава не лише забезпечує право людей на допомогу, але і контролює, чи витрачається ця допомога належним чином.

Росія також пропонує приклад успішного використання ЕСК – введена в 2002 році соціальна картка москвича в даний час доступна для всіх москвичів, що мають право на здобуття допомоги, і надає доступ до громадського транспорту, фінансових, соціальних і медичних послуг. Карта дозволила забезпечити надійний рівень захисту від шахрайства, особливо у сфері перепродажу пільгових квитків на транспорт, а також забезпечила створення загального електронного реєстра пільговиків.
В Україні в 2006 і 2007 роках у Києві було запропоновано ряд ініціатив по впровадженню електронних соціальних карт, які так і не стали реальністю. Врешті-решт, проект був здійснений в 2008 році в Одесі і фінансувався з місцевого бюджету. Соціальні карти одесита за своєю суттю є банківськими смарт-картами з окремою функцією оплати товарів і послуг, що субсидуються. Основною проблемою впровадження карток виявився низький показник участі населення – лише 20% відгукнулися на першу пропозицію отримання картки. Частково даний факт може бути пояснений малою вартістю пропонованої через картки допомоги.

Ґрунтуючись на міжнародному досвіді і досвіді Одеси, можна зробити наступні висновки:

1. Електронні соціальні карти можуть бути успішно впроваджені як на місцевому, так і на національному рівні. Надання транспортних пільг за допомогою електронних карток має вирішальне значення для ефективності і успішності їх впровадження на місцевому рівні, тоді як при впровадженні ЕСК на рівні країни важливими стають значний розмір допомоги і різноманітність видів допомоги, що надаються через одну карту. Таким чином, для збільшення привабливості ЕСК, важливою є співпраця декількох постачальників послуг, органів соціального захисту і надійність банківської системи. Для аналізу технічних особливостей впровадження ЕСК та оцінки витрат і вигод від їх впровадження, необхідно провести додаткові дослідження.
2. У зв’язку з невеликим досвідом по використанню електронних карт серед уразливих груп населення в Україні, про прийнятність для населення самого факту використання електронних карт може стати однією з перепон, для усунення якої потрібна ретельно підготовлена інформаційна кампанія.