Недешеве обслуговування нерухомості дає серйозні підстави говорити про недостатність у пенсіонерів коштів для забезпечення навіть повсякденних потреб, йдеться у статті для видання “БизнесЦензор” економіста CASE Україна Андрія Дуба.
Фінансовий інструмент, за допомогою якого літні люди можуть отримати кошти від свого житла й надалі залишитись проживати в ньому- є зворотна іпотека – це кредит, який надають під вартість нерухомості і який (у разі виконання умов договору) не передбачає обов’язкового повернення позичених коштів особою, яка його взяла. Це практично продаж житла в розстрочку з тою відмінністю, що особа залишиться проживати в нерухомості навіть після того як буде виплачена уся її вартість.
Після смерті отримувача зворотної іпотеки дію договору зворотної іпотеки вважають завершеною і кредитор отримує право повернути надані у кредит кошти через погашення спадкоємцями суми кредиту або продаж житла на ринку нерухомості
На відміну від звичайного іпотечного чи споживчого кредиту зворотна іпотека не передбачає обмежень щодо використання позичальником отриманих коштів.
Альтернативами зворотної іпотеки є довічна рента, здача всього чи частини житла в оренду, продаж житла та переїзд. Проте зворотна іпотека є жорсткіше регульована ніж альтернативні варіанти, передбачає страховий захист обох сторін договору та дозволяє отримувачу залишатися у своєму житлі.
Серед переваг зворотної іпотеки можна назвати:
- можливість скористатися з вартості житла для поліпшення свого добробуту, не залишаючи його;
- відсутність необхідності повертати кредит доти, доки особа не надумає переїхати або помре;
- гнучкість виплат (разово, періодично, кредитна лінія, комбіновано);
- можливість оформлення кредитної лінії, яка може збільшуватися (на зарезервовані, але тимчасово не використані кошти нараховують відсотки так, ніби ці кошти внесено на депозит);
- відсутність умови цільового використання коштів;
- відсутність додаткової відповідальності за кредитом;
- отримані кошти не оподатковують та не впливають на призначені соціальні виплати.
До основних ризиків належать:
- висока вартість (вища, аніж за звичайним іпотечним кредитом, окрім того, отримувач виплат повинен за власний рахунок покрити витрати на організацію зворотної іпотеки та застрахувати житло від зниження вартості чи його втрати);
- зниження добробуту отримувача після припинення виплат за зворотною іпотекою (сплачувати податкові платежі (пов’язані з нерухомістю), страхові внески (за договором зворотної іпотеки) та підтримувати житло у належному стані потрібно буде за власний кошт);
- прив’язка до житла (відсутність у помешканні не більше 12 місяців).