Звернення підписали Українська Рада Бізнесу, Торгово-промислова палата України, Рада Міст Захисти ФОП, ГО “Асоціація приватних роботодавців”, ГС “НОРТ”, ГС “Нацплатформа МСБ”, ГО “Всеукраїнська професійна асоціація підприємців”, бізнес-асоціація “4Бізнес”, ГО “Мікробізнес Волині”, ГО “УО Мрія”, ГО “Центр суспільного контролю”, просвітницька ініціатива “Останній капіталіст”, ГО “Інститут соціально-економічної трансформації”, ГС “Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна”.
«Ми хочемо звернути увагу Національного агентства з питань запобігання корупції, що у тексті згаданої Національній стратегії доходів нами вбачається значна кількість корупціогенних факторів, які безпосередньо зазначені в Методології проведення антикорупційної експертизи, що може мати катастрофічні наслідки як для приватного сектору, так і для економіки України загалом», – йдеться у зверненні.
Серед корупціогенних факторів Нацстратегії автори звернення виокремили: надання податковим органам доступу до банківської таємниці; стягнення податкового боргу без рішення суду; запровадження приводів для перевірок суб’єктів спрощеної системи оподаткування; надання правоохоронних функцій митним органам; делегування органам місцевого самоврядування додаткових податкових повноважень та розширення повноважень органів контролю; закріплення принципу презумпції винуватості платників податків.
Згідно зі зверненням, Національна стратегія доходів потребує не лише часткового доопрацювання, а повного перенаписання і перезатвердження на основі принципів рівності органів контролю і платників податків перед законом, презумпції правомірності рішень платника податків, гарантій дотримання законних прав платників податків, а також встановленні чітких запобіжників щодо недопущення будь-яких корупційних та інших зловживань з боку податкових та митних органів.
Як повідомлялося, наприкінці 2023 року уряд погодив “Національну стратегію доходів” до 2030 року. Цей документ визначатиме, як держава буде жити наступні шість років та фінансувати свої потреби, зменшуючи залежність від партнерів.
Згідно з заявою Української ради бізнесу, до складу якої входить 112 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, членами яких є 28000 підприємств, реалізація деяких положень Нацстратегії негативно вплине на економічний та інвестиційний клімат країни, економічне відновлення України.
У квітні аналітичний центр CASE Україна (проект “Ціна держави”) та просвітницька ініціатива “Останній Капіталіст” ініціювали петицію про перегляд Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки. У червні петиція зібрала потрібну кількість голосів, проте уряд її відхилив.