Зовнішні спостерігачі часто зосереджуються виключно на видимих проблемах в Україні, як-от корупція та вплив олігархів. Однак ці прояви є симптомами ширшої проблеми – майже недіючої системи верховенства права, заміщеної системою патроналізму. Ця проблема має глибоке історичне коріння й підживлюється системою зворотних зв’язків. Усе це призводить до «поганої рівноваги», обумовленої попереднім шляхом розвитку країни.
В умовах недіючого принципу верховенства права в Україні неформальні мережі (або звичаєве право) часто затіняють формальні писані правила. У деяких випадках звичаєве право збігається з писаними правилами, що дає підстави іноземним спостерігачам сприймати українські інституції як такі, що функціонують ефективно. Однак у більшості випадків існує розбіжність між звичаєвим правом і формальним законодавством. У таких ситуаціях принцип верховенства права не спрацьовує, і громадяни вдаються до хабарів державним службовцям, щоб продовжувати свою традиційну практику, яка відрізняється від писаних правил. Через дисфункціональність правоохоронних органів не існує ефективного способу забезпечити дотримання писаних правил, коли вони суперечать звичаєвому праву.
За Індексом верховенства права Світового банку, Україна має набагато кращі позиції щодо стану своїх фундаментальних інститутів порівняно з такими явно неспроможними державами, як Афганістан. Однак вона значно поступається навіть найслабшим країнам Східної Європи, як-от Болгарія та Румунія. Ніколи в сучасній історії жодна країна-член ЄС не стикалася з такою суттєвою інституційною прогалиною, яка зараз спостерігається в Україні.
Сьогоднішнє становище майже недіючої системи верховенства права в Україні не є ані тимчасовою ситуацією, ані наслідком лише корупції. Її формування вимагає інтенсивного процесу реформ, що тривають десятиліття. «Погана рівновага» в Україні обумовлена її більш ніж 300-річною історією у складі Російської імперії, а пізніше – Радянського Союзу. Хоча Польща та країни Балтії також тривалий час перебували під владою Російської імперії, вони ніколи не переймали російські інститути, які характеризувалися патроналізмом і довільним застосуванням права, так глибоко, як це сталося в Україні. Це означає, що історії успіху країн Східної Європи в трансформації своїх інституцій не зовсім відповідають унікальним викликам, з якими стикається Україна у її прагненні позбутися негативної спадщини минулого.
Немає прикладів успішного відходу від глибоко вкоріненого патроналізму, досягнутого завдяки виключно традиційним рекомендаціям, які зазвичай надають МФО в країнах Східної Європи чи в інших частинах світу. Єдиний приклад успішного розриву інституційних відносин, заснованих на дискреційних повноваженнях у російському/радянському стилі, спостерігався в Грузії. Ця історія успіху була досягнута завдяки нетрадиційним і навіть інноваційним підходам, усупереч порадам, наданим країні міжнародними фінансовими організаціями.
Щоб розірвати цикл «поганої рівноваги», економічна політика в Україні повинна надавати пріоритет простоті, прямолінійності та лібералізації в контексті ненадійного верховенства права, допоки міцно не закріпляться фундаментальні правові структури. Інституції та політики, які були успішними в країнах з функціональним верховенством права та високою якістю бюрократичного апарату, слід обережно адаптувати до українського контексту. Така адаптація має включати ретельну оцінку їхньої придатності з огляду на недосконале інституційне середовище України. Індивідуальні, нетрадиційні або інноваційні підходи необхідні для виходу з нинішньої ситуації «поганої рівноваги». Перш ніж ефективно впроваджувати більш стандартні політики й інституції, необхідно сформувати дієве та надійне верховенство права в конкретних секторах.
Рецепт успішних реформ в умовах непрацюючого верховенства права має включати значне обмеження дискреційних повноважень чиновників у застосуванні та виконанні законів, спрощення та/або впорядкування процедур, а також підвищення прозорості.
Україна має сприятливі передумови для такої швидкої трансформації завдяки своїй давній історії як частини європейської цивілізації. Існує також значний суспільний запит на верховенство права: приблизно дві третини респондентів в опитуваннях громадської думки постійно висловлюють стурбованість відсутністю законослухняності. Верховенство права також є головним пріоритетом для активного та впливового громадянського суспільства України. У поєднанні з адекватними підходами ці фактори створюють міцний фундамент для потенційного прориву. Така історія успіху може, в свою чергу, надихнути майбутніх реформаторів, громадських активістів і пересічних громадян на всьому пострадянському просторі.
Докладніше в аналітичній доповіді та презентації .
Ця публікація була створена за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Зміст цієї публікації відображає думки та аналіз авторів і не обов’язково відображає погляди CIPE або його співробітників.
Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE) – це міжнародна організація, яка працює над зміцненням демократії та розбудовою конкурентних ринків у найскладніших умовах у світі. Співпрацюючи з місцевими партнерами та завтрашніми лідерами, CIPE просуває голос бізнесу у формуванні політики, сприяє розширенню можливостей та розвитку стійких та інклюзивних економік.