Опрацювання моделі непрямої оцінки доходів (НОД)

Завдання з розробки, впровадження і застосування моделі непрямої оцінки доходів, яка б використовувалася для визначення загального доходу сім’ї, поставлено в рамках пілотного проекту №3 “Впровадження уніфікованих критеріїв оцінки доходів домогосподарств, що претендують на отримання будь-якого виду соціальної допомоги”. Дана модель, як очікується, повинна підвищити точність оцінки доходів, покращить адресність надання соціальної допомоги та/або підвищить ефективність діяльності соціальних інспекторів. Модель непрямої оцінки доходів – це метод, який на основі офіційно задекларованого доходу та оціненого непрямими методами незадекларованого доходу використовується для дооцінки загального доходу сім’ї.

В процесі дослідження було проаналізовано міжнародний досвід використання цього і аналогічних підходів у різних країнах світу, включаючи Грузію, Російську Федерацію, а також Боснію і Герцеговину. Також було проведено симуляцію застосування моделі непрямої оцінки доходів на основі бази даних Обстеження Умов Життя Домогосподарств (ОУЖД) 2008 року та даних, зібраних п’ятьма пілотними управліннями у 2009-2010 роках. Для того, щоб вибрати найкраще формулювання моделі, в першу чергу використовувалися критерії теоретичної значимості та простоти, показники щільності зв’язку залежної та незалежних змінних (коефіцієнт детермінації) та статистичної значимості (р-значення). У результаті з великої кількості альтернативних моделей обрано чотири специфікації:

1. Класична лінійна модель (LM1), яка не включає задекларований дохід як незалежну змінну.
2. Класична лінійна модель (LM2), яка включає задекларований дохід як незалежну змінну.
3. Модель Хекіт (HM1), яка не включає задекларований дохід як незалежну змінну.
4. Модель Хекіт (HM2), яка включає задекларований дохід як незалежну змінну.

Класична лінійна модель LM1 генерує дооцінку доходів домогосподарств/сімей, які значно коливаються (є дуже волатильними). Дооцінений дохід двокрокової моделі HM1 є близьким до константи і незначно залежить від величини задекларованого доходу. З іншого боку, класична лінійна модель LM2 та двокрокова модель HM2, використовуючи всю наявну інформацію, в більшості випадків показують надійніші результати. Оцінки доходів моделями LM2 і HM2 є досить схожими, але остання модель є складнішою у розробці та застосуванні. Тому рекомендується використовувати модель LM2.

Симуляція на основі даних, зібраних пілотними управліннями, показує, що загальний дооцінений дохід перевищує задекларований в середньому на половину (28% – дохід від сільського господарства, 26% – дохід з інших джерел). Це говорить про те, що заявники, як правило, занижують загальний дохід приблизно на 35% (дані про доходи, зібрані в базі даних ОУЖД, також можуть бути занижені, хоча набагато менше). Як показують результати моделювання, рівень заниження суттєво відрізняється за типами сімей і видами соціальної допомоги. Наприклад, загальний дооцінений дохід для сімей заявників, які звертаються за субсидією на паливо чи житлово-комунальні послуги (ЖКП), лише на 28% більший, ніж задекларований дохід, тоді як випадках звернення за допомогою малозабезпеченим сім’ям чи сім’ям з дітьми дооцінений дохід у два-три рази вищий за задекларований (у базі даних пілотних управлінь багато кандидатів задекларували нульові доходи). Наступні кроки моделювання показали, що застосування дооціненого доходу для визначення права на отримання соціальної допомоги при збереженні існуючих критеріїв призведе до виключення багатьох сімей із програм допомоги.

Одне із можливих рішень полягає у зміні порогового розміру доходу, який дає право на допомогу, та/або врахуванні лише частини додатково дооцінених доходів (а не загальної суми) при оцінці доходів сім’ї. У разі великої різниці між задекларованим та дооціненим доходом соціальним інспекторам рекомендується вибрати таку сім’ю для додаткової перевірки та обстеження.