29.11.2017
Cтарший економіст CASE Україна Володимир Дубровський у статті для “Економічної правди” дав повноцінну картину виходу української економіки з “тіні”.
Згідно дослідженню міжнародної асоціації сертифікованих бухгалтерів та аудиторів — АССА щодо світової тіньової економіки, Україна посіла третє місце з показником майже 46% від офіційного ВВП. Щоправда, українців цим не налякати.
Що таке “тіньова” економіка?
- достовірних цифр стосовно цієї теми очікувати не варто. Мінекономіки відносить до “тіні” усі збитки підприємств, а дані АССА базуються на опитуванні керівників бізнесу.
- точніше буде говорити про обсяги діяльності, з якої не сплачені податки, або, ще точніше, про обсяг втрат бюджету.
- економічна наука оцінює так звану альтернативну вартість тих чи інших рішень
- стверджувати, що бюджет втрачає стільки-то гривень внаслідок неофіційної зайнятості, не зовсім коректно, оскільки невідомо, чи були б відповідні робочі місця взагалі створені, якби за них довелося платити ЄСВ, ПДФО та військовий збір
- альтернативні сценарії можна оцінити тільки гіпотетично, тому зазвичай доводиться користуватися примітивними оцінками.
- Левову частку “тіні” становлять офшорні схеми і митні порушення. Порушення ж, пов’язані із спрощеною системою оподаткування, попри їх масовість, не перевищують десятої частини від усього дослідженого обсягу.
- важлива відмінність нашої тіньової економіки — це її офіційність. У більшості випадків, з якими доводиться мати справу політикам та експертам в різних частинах світу, йдеться про цілком неофіційну діяльність.
- кількість чистих “тіньовиків” зростає при кожному погіршенні умов роботи за спрощеною системою оподаткування, адже відмовитися від офіційної реєстрації не означає відмовитися від заробітку, хіба що на користь трудової еміграції.
- гірше тіньової зайнятості може бути тільки відсутність будь-якої роботи або ж суто кримінальна “робота”. Саме це є найпершою альтернативою, якщо йдеться про дрібні масові порушення.
- не завжди боротьба з “тінню” взагалі виправдана. Не випадково навіть розвинені країни не поспішають приставляти по інспектору до кожного дрібного торговця чи домашнього майстра.
- Збільшення надходжень до бюджету не створює цінності, а лише переміщує ресурси між секторами. Необхідні для цього витрати, як правило, є чистими втратами, тому не кожна “схема” варта тих зусиль, які потрібні для її закриття.
- прогрес у боротьбі з “тінню”, отже, підвищення податкових надходжень, повинен супроводжуватися зниженням податків для сумлінних платників, адже головна причина “тінізації” — це зависокий рівень загального податкового навантаження.
- Саме зниження податків завжди було і залишається найефективнішим засобом виходу з “тіні”. Особливо це стосується прямих податків на доходи громадян, надто на працю.
- стратегія детінізації єдино ефективна для корумпованої країни з глибокими традиціями неповаги до закону, особливо до податкового.