В дискусії взяли участь:
Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна, екс-заступник директора департамента фінансової стабільності НБУ;
Олександр Паращій, директор аналітичного департамента інвестиційної компанії Concorde Capital;
Юлія Самаєва, Редактор відділу економіки DT.UA;
Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна (модератор).
Основні тези, висловлені під час дискусії.
Монетарна політика НБУ за останній рік не зазнала значних змін. Рішення НБУ щодо облікової ставки залишилися передбачуваними, а їхня комунікація прозорою. Це, на думку асоційованого експерта CASE Україна Євгена Дубогриза, екс-заступника директора департаменту фінансової стабільності НБУ, допомагає досягати довгострокової цілі політики – низької та стабільної інфляції.
До позитивних змін в роботі НБУ, за його словами, також варто віднести: а) запровадження регулювання небанківських фінансових компаній, а саме нагляд (виведення з ринку, вимоги до прозорості власності та до звітності) та засади майбутнього регулювання; б) прогрес у нагляді за банками (виведено два банки-порушники); в) розвиток грошового обігу та системи електронних платежів – спрощено умови роботи для банків та споживачів.
Водночас органи влади продовжують ігнорувати рекомендації регулятора, які НБУ щопівроку оприлюднює в Звіті про фінансову стабільність. Зокрема, за оцінкою Case Україна, з 7 рекомендацій органам влади, наданих у грудні 2020 року, виконано одну, та ще дві виконано частково.
На думку Євгена Дубогриза, до сумнівних рішень НБУ за останній рік можна віднести зміну принципів та способів підтримки банків з боку Нацбанка – активізацію «довгострокового рефінансування на 5 років для підтримки ліквідності». За з 3 липня 2020 року до 23 червня 2021 обсяги рефінансування НБУ платоспроможних банків зросли з 7 до 83 млрд грн. При тому що більшість банки, що отримали ці кошти, не мали проблем із ліквідністю. Основні обсяги рефінансування пішли на фінансування дефіциту Держбюджета (купівлю банками ОВДП) та кредитування Укравтодора (купівлю банка додаткових емісій облігацій Держагенції).
З негативних тенденцій також варто виокремити послаблення вимог до оцінки ризиків кредитування окремих позичальників: компаній відновлювальної енергетики; муніципальних облігацій; компаній, які є частиною бізнес-груп та державних агенцій та установ. На думку Євгена Дубогриза, це перекладання ризиків з власників банків на вкладників.
Зазнала змін система ухвалення рішень всередині НБУ: від колегіальності (тобто рішень, які ухвалюються за відсутності заперечень у всіх учасників) до рішень більшості; Це створює додаткові ризики для інституційної спроможності НБУ реагувати на потенційні кризові явища та впроваджувати міжнародні практики регулювання банків та небанківських фінустанов.
«Зміна Голови НБУ була однією із причин зупинки співпраці України з МВФ, – зазначає виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. – Кількісне пом’якшення та можливості позичати на зовнішніх ринках поки дозволяють обійтися без грошей МВФ. Але може настати момент, коли сприятлива зовнішня кон’юнктура зміниться, а Україна буде без співпраці з МВФ». На думку Дмитра Боярчука, якщо найближчі 6 місяців не вдасться домовитися з Фондом, то повернення співпраці відбудеться не раніше, ніж після президентських виборів.
Як зазначив директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій, зміна керівництва НБУ незначно вплинула на ставлення інвесторів до України. Сьогодні мало країн та варіантів інвестувати гроші із дохідністю 6-7% – українські цінні папери є однією з небагатьох можливостей.
«Основні ризики, які прогнозували у зв’язку з відставкою Якова Смолія, не виправдались. Ми не побачили зміни монетарної політики», – підкреслив Олександр Паращій. – Але є питання до друку грошей для довгострокового рефінансування: давати кредити для підтримки ліквідності на 5 років – дивне рішення».
Впроваджуючи свої політики регулятор майже не комунікує з експертним середовищем, вважає редактор економіки ZN.UA Юлія Самаєва. «Експерти у публікаціях і коментарях піднімають важливі питання про інфляційне тартегування, кредитування уряду тощо, але це сприймається виключно як критика керівництва НБУ, – додає редактор ZN.UA. – Нацбанк мав би брати участь у дискусіях, бо це можливість пояснити свої мотиви, контекст прийняття рішень». Наразі НБУ та експертне середовище, на її думку, перебувають у різних інформаційних бульбашках.
Відео дискусії:
Презентація доступна за посиланням.