Таким чином видатки державного бюджету мають зрости на 11,4% до 2633,4 млрд грн. Дефіцит державного бюджету має збільшитись на третину і сягнути 1093,7 млрд грн. Це чверть прогнозованого на 2022 рік номінального ВВП. Для порівняння у 2021 році не дефіцит, а видатки державного бюджету становили 1490 млрд грн.
Збільшення видатків диктується необхідністю посилити обороноздатність країни. Так, 90% збільшених видатків пропонується направити до Міноборони, з яких 44 млрд грн – на розвиток озброєння. Ще 145,4 млрд грн – грошова винагорода військовослужбовцям. Майже 23 млрд грн дістанеться МВС, з яких 11 млрд грн – зарплата з нарахуваннями. Додаткові ресурси отримають і інші силові структури (СБУ, розвідка, Державна охорона, держспецзв’язку). Відносно невелика частина (10,9 млн грн) піде на мобілізаційну підготовку галузей економіки стимулювання галузей промисловості України під час війни.
Кошти для цих вкрай необхідних завдань пропонується отримати із внутрішніх позик. Іншими словами кошти для бюджету знов дасть НБУ. Чи є альтернатива? Всередині країни можливості є, але вони обмежені. Так, щодо військових ОВДП. По-перше, уряд не згодний підіймати ставки дохідності військових ОВДП. По-друге, навіть якщо направити на такі цілі всі заощадження українців з усіх джерел, то десь так і вистачить на зміни в бюджет (близько 300-400 млрд грн). Інші джерела ніби то є, але треба час на їх отримання і не гарантовано назбирати бажану суму. Це і податковий борг який зріс з початку року на 32 млрд грн, і скасування пільг в тому числі 2% (замість 5%) для великої 3 групи платників єдиного податку в умовах війни. В короткостроковому періоді важко казати про підвищення ефективності видатків.
Про отримання ресурсів із зовнішніх джерел, які мали б забезпечувати емісію ми чуємо щодня, але поки що погоджено менше ніж потрібно. Україна вже залучила із зовнішніх джерел $13,7 млрд зовнішньої грантової та кредитної допомоги. Так, в березні Україна отримала зовнішньої допомоги на суму $3,4 млрд, квітні – $1,7 млрд, травні – $1,5 млрд, червні – $4,4 млрд, в липні – $1,7 млрд. В серпні отримано €1 млрд макрофінансової допомоги від ЄС і планується ще $5 млрд, а у вересні – $4,7 млрд. Жовтень і подальші місяці залежать від результату перемовин з партнерами та МВФ. Зараз йдуть перемовини про отримання ще близько $14 млрд. Тобто всього йдеться про отримання $27 млрд до кінця року.
Напрошується питання: так законодавча ініціатива щодо змін бюджету добре це чи погано? Скажімо так, це необхідно, хоча і матиме негативні наслідки. Звичайно, друк грошей, це й інфляція, і девальвація гривні. Запланований обсяг емісії на 2022 рік – 400 млрд грн. З яких НБУ до 1 серпня «надрукував» 252,5 млрд грн. Досі НБУ впорався із тим щоб стримувати інфляцію. Серед вжитих заходів і продаж валюти з резервів (чистий продаж $12,7 млрд) і облікова ставка у 25% із червня і викуп депозитних сертифікатів на суму понад 200 млрд грн. Однак вплив на ціни та курс питання лише часу. Але ж тут як з ліками… завжди потрібно зважувати й ризики й вигоди.
Проєкт фінансується Фондом міжнародної солідарності в рамках програми польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
Публікація висловлює виключно думку автора та не може сприйматися, як офіційне становище Фонду міжнародної солідарності чи Міністерства закордонних справ Республіки Польща.