Міністр фінансів пояснив, що бюджет на 2023 рік буде дуже жорстким. Поки що якихось чітких параметрів бюджету 2023 не існує – проєкт лише печеться у Мінфіні. Але деякі очікування вже можна сформувати.
Очевидне завдання бюджету номер один – це забезпечити оборону країни. За місяці війни на потреби оборону та правопорядку направляється приблизно половина бюджетних ресурсів. І фінансуватися вони будуть навіть тоді, коли немає іншої половини. Так, згідно з порядком, щодо виконання бюджету в умовах військового стану, оборонні видатки будуть фінансуватися першими. Всі інші видатки бюджету (навіть ті, що ми звикли вважати захищеними) фінансуватимуться вже за залишковим принципом. І навряд чи військові видатки різко скоротяться навіть якщо війна закінчиться швидше ніж очікується. Про стратегічний розвиток наразі не йдеться.
Знайти ресурси – завдання не з простих, оскільки існує очевидна обмеженість реальних ресурсів. Частина України у вогні, інвестиції ризиковані, а бізнес у тилу відновлюється не так швидко, як хотілось би.. Динаміка податкових надходжень характеризується низькою прогнозованістю та високими ризиками. Кумулятивний дефіцит держбюджету на кінець липня 2022 року сягнув рекордних 412 млрд грн (що вже становить 9% прогнозованого ВВП на 2022 рік або ж 33,8% видатків). І більш ніж половина цього дефіциту профінансовано емісією НБУ.
За помірно-оптимістичим сценарієм НБУ, реальний ВВП цього року скоротиться на 33,4 % і вже наступного року на тлі такого значного падіння вірогідно зросте на 5,5% за умови розблокування морських портів. Щоправда, попри заявленим цілям макрофінансової стабільності, інфляційні доходи будуть мати місце. Завдяки інфляції, яка прогнозується на рівні 31% в 2022 та 20,7% в 2023, наступного року очікується зростання номінального ВВП з 4,54 трлн грн до 5,99 трлн грн. Міжнародних грантів не так вже й багато в перспективі, тут аби кредити були. Поки що уряд живе цим роком, плануючи отримати $26- 30 млрд допомоги. Звичайно дуже допоможе, якщо уряд домовиться із МВФ.
В умовах жорстких обмежень уряд ініціюватиме подальше скасування наданих на початку війни податкових пільг. Це можуть бути і безрозмірна група «спрощенців» на 2% єдиного податку і вірогідно акцизи на пальне, які частково відновлять вже навіть цього року. Ніхто не виключає, а припускає можливим навіть запровадження нових або старих-нових податків, наприклад збір з обміну валюти…. До речі в умовах військового стану не дія вимога щодо внесення змін до податкового законодавства до 25 липня.
Уряд вже ініціював скорочення видатків які не є пріоритетними. Пройшла вже інформація, що уряд переглядатиме неефективні соціальні програми. Анонсовано скорочення фінансування органів влади на 10%. На 30% скоротили і премії окремим чиновникам. Так вже скорочено близько 8,5 тис. чиновників. У простій без збереження зарплати відправлено ще 7 тис. Щоправда, будемо сподіватися, що таке швидке скорочення все ж таки не буде нагадувати гасіння пожеж. Деякі з міністерств ініціювали перегляд посад та скорочення штатів. Але оскільки ці видатки скорочуються швидко, то важко казати про системність і підвищення ефективності. Додаткові ризики таких скорочень – збільшення видатків у майбутньому. Наприклад таких як зарахування відпустки за власний рахунок держслужбовця у пенсійний стаж.
Уряд намагатиметься економити на соціальних виплатах. Серед іншого, Законом про державний бюджет встановлюється розмір прожиткового мінімуму, рівень забезпечення прожиткового мінімуму, розмір мінімальної зарплати. Влада поки що не повідомляє який саме рівень індексації буде закладений, але з риторики – навряд чи індексація сягне прогнозованого рівня інфляції в 31%. Згідно з заявами представників влади під питанням і автоматична березнева індексація всіх категорій пенсій, яка мала б відбуватися 1 березня з урахуванням показників росту зарплати та інфляції автоматично згідно з новеньким законом підписаного 15 лютого. Липневі видатки ПФУ вже наблизились до 48 млрд грн.
Економію можна пережити. До речі, ми вже мали в історії період (з 1 грудня 2013 по 31 серпня 2015 року) коли соціальні стандарти та гарантії були заморожені попри те що ціни за цей же період злетіли практично вдвічі. І тут важливо розуміти, що коли обмеження заплановані заздалегідь, набагато легше їх пом’якшити. Краще коли фінансування надходить хоч і в меншому обсязі, але гарантовано і прогнозовано.
Проєкт фінансується Фондом міжнародної солідарності в рамках програми польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
Публікація висловлює виключно думку автора та не може сприйматися, як офіційне становище Фонду міжнародної солідарності чи Міністерства закордонних справ Республіки Польща.