У ній взяли участь економіст CASE Україна Василь Поворозник; в.о. мера Чернігова Олександр Ломако; модератор – виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.
Публікуємо ключові тези доповідей спікерів (відео дискусії).
- Дмитро Боярчук
Тема місцевих бюджетів та фінансів громад привертає багато уваги. У громадськості обговорюється питання щодо ПДФО – стягнення із забезпечення військовослужбовців потрібно передати до Збройних Сил в контексті додаткових доходів місцевих громад.
- Василь Поворозник
Який стан справ місцевих бюджетів сьогодні, з якими викликами стикнулися місцеві бюджети у 2022-2023 роках?
На початку війни було чимало руйнувань, окупована значна частина території України. Це не могло не вплинути на бюджетну складову. Кожна четверта громада, що знаходилась в зоні вторгнення Росії зібрала щонайменше на 50% менше доходів від довоєнних планів. Тобто ОТГ, які знаходились безпосередньо поза зоною військових дій у 2022 році у 2/3 громад було відзначене падіння доходів. У 2023 році ситуація дещо вирівнялась.
Виклики, з якими зустрічаються громади є нерівномірними, присутня територіальна диференціація проблем. В деяких громадах це значне скорочення надходжень і неможливість фінансування видатків. Водночас деякі громади в яких доходи в рази перекривають їхні видатки, таких не багато, але вони є.
Громади, які деокуповані або зазнали й зазнають втрат через бомбардування, обстріли, руйнування стикаються з:
- відновлення пошкодженої інфраструктури
- фінансування розмінування
- фінансування видатків на оборону
Проблеми громад, які знаходяться далі від безпосередніх бойових дій:
- фінансування видатків на ВПО
- фінансування видатків на релокацію бізнесу
- скорочення традиційних надходжень для більшості громад і одночасне зростання доходів від ПДФО в раді громад через військові частини та навчальні центри
Виклики, що стосуються всіх громад:
- фінансування поточних видатків (освіта, медицина)
- фінансування капітальних витрат
- фінансування проектів розвитку
У 2023 році 745 млрд гривень – це військові видатки, що складають 53% всього державного бюджету. При цьому близько 50% військових видатків – це грошове утримання військових.
Відповідно військові сплачують податки у вигляді ПДФО в тих громадах, де знаходяться їхні військові частини. Якщо у 2021 році військове ПДФО зросло з 8 млрд гривень до 13 млрд гривень, то у 2022 році спостерігаємо величезний стрибок – 86 млрд.
ПДФО звалилося на деякі громади і це були незаплановані в довгостроковій перспективі кошти. Виникла думка, що ці кошти потрібно повертати в державний бюджет. В результаті було зареєстровано два урядових законопроекти, які передбачають уже в цьому році з 1 жовтня переспрямувати кошти від ПДФО військовослужбовців до спеціального фонду Державного бюджету (зараз зараховуються 64% до бюджетів місцевих органів самоврядування та 15% до обласних бюджетів).
До чого це призведе? За різними оцінками місцеві бюджети недоотримують близько 20 млрд гривень вже в цьому році. Втрати на 2024 рік оцінюють в 100 млрд гривень.
Глобально громадам не вистачає коштів, традиційні податкові надходження скоротились, тому представники органів місцевого самоврядування критикують даний підхід.
Альтернативними варіантами маже бути:
- пріоритизація видатків або обмеження напрямків закупівель
- введення лімітів для витрат на оборону
- купівля військових облігацій
Виникає питання навіть в дотриманні бюджетних процедур тому, що це порушення Бюджетного кодексу. Незадоволення викликане не лише в громадах, які знаходяться в прифронтових зонах, але і в західному регіоні. Зараз кінець бюджетного року і громади не будуть мати змоги якимось чином переформатувати та переспрямувати видатки надходження. Тобто, це буде аврал і виникає питання в ефективності. Очевидно, що з державного бюджету будуть фінансуватись ті видатки, які тепер по факту фінансуються з місцевих бюджетів, але все-таки є відчуття, що місцеві бюджети роблять це більш ефективно і швидше.
- Олександр Ломако
Переконаний, що всі прикордонні громади, які знаходяться ближче до лінії зіткнення – Чернігів, Суми, Харків, Запоріжжя, Миколаїв, для них це рішення буде смерть місцевого самоврядування.
У Чернігові надходження від військового ПДФО близько 1,5 млрд гривень. Місто Чернігів одне з міст, яке найбільше постраждало на першому етапі війни. За оцінкою Київської школи економіки зазнали руйнування на 4,2 млрд гривень. Бюджет міста в цьому році затверджений без освітньої субвенції – 2,65 млрд гривень, з них бюджет розвитку 1 млрд гривень. За два роки Чернігів на відновлення від руйнувань своїх коштів витратило 970 млн гривень. Основні статті:
- на підтримку ЗСУ за різними програмами купили військових облігацій на 50 млн гривень;
- за свої кошти громади проводили облаштування лінії оборони міста – 120 млн гривень;
- пряма підтримка ЗСУ – 20 млн гривень, з них 15 млн гривень на дрони;
- для побудови житла внутрішньопереміщених осіб – 76 млн гривень;
- на укриття бомбосховищ 218 млн гривень.
Це приблизно рівнозначно надходженню від військового ПДФО. Якщо забрати у нас кошти, то ми не зможемо допомагати військовим, а військові дуже часто звертаються з оперативними запитами, які вони не можуть вирішити через свої процедури.
Ми не зможемо відбудовувати місто. Заклади освіти пошкоджено на 80%, дві школи зруйновані повністю. Руйнування Чернігівської ТЕЦ становлять 800 млн гривень. Потреб з відновлення, комунікацій, мереж, транспорту, закладів освіти, соціальної сфери у нас на мільярди.
Якщо держава вже вирішила приймати це рішення, воно має бути диференційованим. Деокуповуваним прикордонним громадам, які знаходяться в зоні бойових дій мають дозволити їм ці кошти витрачати на відновлення і підтримку ЗСУ. Щодо інших громад, потрібно дивитися на їхні бюджети та втрати.
Це можна врегулювати в більш справедливий спосіб, аніж пограбування місцевого самоврядування.