Сьогодні КМУ має схвалити пропозицію Мінекономіки пропонує запровадити кешбек 8-10% на товари вітчизняного виробника – це повинно стимулювати внутрішнє виробництво через додатковий попит.
Аналітичні центри, у т. ч. CASE Україна, уже висловлювалися (https://bit.ly/4cxvNl2
) публічно про те, що це дискримінує малий та середній бізнес (якому, до речі, був присвячений Альянс стійкості на нещодавній конференції в Берліні), проте існує ще один серйозний сумнів щодо цієї ініціативи, на який ми пропонуємо звернути увагу.
Виробництво – це не тільки попит, але і пропозиція. А економічний ріст, якщо вірити моделі Солоу, включає в себе такі обов’язкові компоненти, як робочу силу, капітал та технології. Ситуація на українському ринку праці є дуже сумною: у І кварталі 2024 року 38% підприємств зазначили, що брак працівників обмежував їх діяльність (https://bit.ly/3VWHzhR
), при тому, що за останніми даними завантаженими (https://bit.ly/4eRGctl
) є близько 58,5% виробничих потужностей (3).
Такий стан, очевидно, створює обмеження з боку пропозиції. В сучасному світі, особливо для економік ненасичених капіталом та технологіями, це не є критичною проблемою: але лише в тому випадку, коли наявні умови для приходу капіталу та технологій. І загальновідомо, що з інвестиціями в Україні проблема, ще більша, ніж з робочою силою.
Тож виникає питання – що саме буде стимулювати програма кешбеку за умов настільки суттєвих внутрішніх обмежень з боку пропозиції?
І наостанок: бізнес на спрощеній системі оподаткування планують повністю викреслити з програми. Доступ до «кешбеку» того малого бізнесу, що знаходиться на повній системі оподаткування, буде суттєво звужений через окреслені вище причини. Детальніше – на інфографіці.
Ми наголошуємо на тому, що необхідно пророблювати комплексний аналіз цього рішення з усіх сторін. І зайвий раз нагадуємо, що без суттєвого покращення бізнес-клімату та інвестиційного середовища, без якісних змін у податковому та митному адмініструванні, які є одними із ключових болів для бізнесу – магії не відбудеться.
