У ній взяв участь Олексій Соболев, Перший заступник Міністра економіки, модератор заходу – виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.
Публікуємо ключові тези доповідей спікерів.
- Стратегія розвитку МСБ розроблена у співпраці з Міністерством цифрової трансформації, з акцентом на відновлення бізнесу під час війни, допомогу через державні програми та релокацію підприємств. Важливими напрямками є: 1) компенсація збитків від агресії РФ; 2) інноваційність та цифровізація; 3) орієнтація на експорт; 4) інклюзивність та координація дій уряду, бізнесу та міжнародних партнерів, що гарантує практичне втілення плану розвитку МСБ в Україні.
- Стратегія, враховує інтереси МСБ та має на меті вирішення проблем, з якими вони стикаються. Програма передбачає конкретні кроки до 2027 року, що сприятиме прозорості та передбачуваності політики для бізнесу, полегшуючи йому планування та розвиток.
- Міністерство економіки має чотири пріоритети: збільшення експорту, збалансування торгівлі, залучення інвестицій та розвиток людського капіталу.
- Осноні інструменти для досягнення цілей:
– дерегуляція та полегшення ведення бізнесу – масштабне спрощення регулювання для підприємців;
– фінансова підтримка – кредитна та грантова допомога, розвиток складніших фінансових інструментів (факторинг, лізинг);
– підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту – програми “Зроблено в Україні”, залучення до глобальних ланцюгів доданої вартості;
– інновації та зелена трансформація – розвиток галузевих кластерів, наукових парків, впровадження “зеленої” таксономії, цифрові ваучери;
– розвиток людського капіталу – перепідготовка кадрів, залучення іноземних спеціалістів, програми повернення українців із-за кордону;
– онлайн-платформа для бізнес-планування – спрощення планування для МСБ завдяки типізованим бізнес-планам та державним базам даних;
– краудфандинг та підтримка досліджень – популяризація грантів та кредитування на дослідження з довгостроковими інвестиціями. - Сприятливе регуляторне середовище та дерегуляція необхідні для того, щоб адміністрування податків і звітність були простішими та зручнішими для підприємців.
- Стратегія розвитку МСБ передбачає досягнення чітких цілей, таких як: зростання продажів (на 33%), покращення умов ведення бізнесу (на 14 пунктів в індексі), зниження безробіття (з 18% до 11%), скорочення частки непрацюючих кредитів (більше ніж на чверть), подвоєння рівня переробки відходів, скорочення часу на бюрократію (з 470 годин до 250 годин на рік), зростання в індексі інновацій (на 14 пунктів), збільшення обсягу експорту (до 60 млрд євро), зростання кількості експортерів із сектору МСБ (залученням понад 35 тисяч експортерів).
- Щоб зменшити роль держави в економіці, необхідно збільшити частку приватного сектору. Розвиток МСБ та приватизація є ключовими напрямками.
Дмитро Боярчук
– Що нового у стратегії розвитку малого та середнього бізнесу (МСБ) до 2027 року, чим вона відрізняється від попередніх аналогічних документів?
Олексій Соболев
Стратегія була розроблена в співпраці з Міністерством цифрової трансформації. Перш за все, фокус зроблено на відновлення бізнесу в умовах війни, пріоритет надано адаптації до нових викликів та допомозі підприємствам, зокрема через релокацію та державні програми.
Передбачено відшкодування збитків від агресії РФ, що включає створення реєстрів завданих збитків.
Значна увага приділяється інноваційності та цифровій грамотності бізнесу. Українські МСБ демонструють швидке відновлення, і це стає можливим завдяки доступу до новітніх технологій та міжнародної допомоги.
Ще одним важливим аспектом є орієнтація на експорт. Навіть за умов значних руйнувань, компанії, які мають експортні контракти, відновлюються значно швидше.
Також стратегія фокусується на інклюзивності: держава прагне забезпечити рівні можливості для осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та інших соціально вразливих категорій, гендерні та вікові групи. Це дозволить ефективніше залучати людей до підприємництва. Програми, наприклад, гранти для ветеранів, швидко повертають людей до соціального життя через можливість створення власної справи.
Стратегія відрізняється тим, що всі учасники процесу – уряд, бізнес і міжнародні партнери – працюють скоординовано. Вона містить спільний план дій, за який кожен відповідає, і саме це забезпечує її практичне втілення. Стратегія є не просто черговим документом, а реальним планом для подальшого розвитку МСБ в Україні.
Велика частина ресурсів, які витрачаються на підтримку малого та середнього бізнесу, надходить від міжнародних донорів, таких як США, Європа, Японія та інші партнери. Якщо не координувати ці зусилля, ресурси розпорошуватимуться. Ми домовилися з партнерами розробити стратегію, чітко визначивши відповідальних за кожну ціль. У Берліні Альянс стійкості МСБ погодився реалізовувати стратегію
Однією з проблем бізнесу була непередбачувана політика держави, але зараз є чіткий план до 2027 року, і ми будемо його виконувати, що полегшить життя бізнесу.
– Європейські партнери наголошують, що без сильного сектору малого та середнього бізнесу неможлива демократична Україна. Однак у минулому український уряд не завжди серйозно ставились до цього питання. Сьогодні Міністерство економіки відповідає за розвиток МСБ, чи змінилося ставлення, наскількі ідея розвитку бізнесу поділяється всіма учасниками та урядовими інституціями?
Повномасштабне вторгнення стало своєрідним стрес-тестом для всіх політик країни, показавши, що працює, а що ні. Наприклад, державні стратегічні компанії, такі як Укрзалізниця та енергетичні компанії, стали справжніми рятівниками.
Малий і середній бізнес (МСБ) відіграє важливу роль в економіці України, ці компанії відновлюються найшвидше. Світовий банк минулого року провів дослідження, яке показало, що великі підприємства відновлюються значно повільніше, що логічно, адже великі заводи складніше захистити або перемістити в інші регіони. МСБ, завдяки своїй гнучкості, має більший потенціал для адаптації в умовах війни. Тому важливо підтримувати цей сектор і зберігати запас гнучкості для економіки.
МСБ складає 99% від загальної кількості підприємств, 51% ВВП і 64% доданої вартості, забезпечуючи 82% зайнятості. Уряд не може ігнорувати цей сектор. Потрібно підтримувати розвиток, щоб більше підприємств могли переходити з малого до середнього і великого.
Окрім цього, одна з важливих ініціатив для ветеранів – залучення їх до підприємництва через грантові програми, що допомагає їм соціалізуватися.
Уряд також працює над підвищенням складності економіки. У Міністерства економіки є чотири пріоритети: збільшення експорту, збалансування торгівлі, залучення інвестицій та розв’язання проблем з людським капіталом. Стратегія, враховує інтереси МСБ і має на меті вирішення проблем, з якими вони стикаються.
– Під час обговорень стратегії розвитку було зроблено зауваження щодо залучення громадянського суспільства, адже голос малого бізнесу не завжди почутий на державному рівні. Було запропоновано проводити аналіз впливу регуляторних актів, наскільки це питання враховано в остаточному варіанті?
Документ намагалися зробити максимально інклюзивним, залучаючи представників бізнесу, громадських організацій та міжнародних партнерів. Важливим моментом є те, що частина фінансування програм для підтримки МСБ надходить від міжнародних партнерів, тому урядова стратегія має бути узгодженою з їхніми планами.
Ми не дублювала плани, які вже записані в інших документах, тому може здатися, що певна дія відсутня, але насправді вона вже врахована попередньо. Було обговорення з 25 бізнес-асоціаціями, 40 різними донорами, регіонами, міністерствами та аналітичними центрами проведено консультації. Тому цей документ інклюзивний.
– Які використовуються інструменти для досягнення поставлених задач?
Є кластери інструментів та кілька основних напрямків. По-перше, відновлення та полегшення ведення підприємництва – це масштабна дерегуляція. Уряд прийняв план, який спрощує регулювання для підприємців (документи, довідки). Також це кредитна і грантова підтримка бізнесу, а також розвиток складніших фінансових інструментів, таких як факторинг і лізинг. По-друге, підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту через програми на кшталт “Зроблено в Україні” і залучення до глобальних ланцюгів доданої вартості.
Третій блок стратегії зосереджується на інноваціях та зеленій трансформації. Сюди входять галузеві кластери та наукові парки, а також впровадження цифрових ваучерів для різних програм. Особлива увага приділяється “зеленій” таксономії та переходу до екологічно чистих рішень для малого та середнього бізнесу.
Також важливим є вирішення проблем людського капіталу і розвиток культури підприємництва, щоб кількість підприємців збільшувалась, а підприємства швидше зростали. Для цього передбачені інструменти повернення українців із-за кордону, залучення іноземних спеціалістів, перепідготовка кадрів і платформи зайнятості. Освітні програми також є важливою складовою.
Серед конкретних інструментів стратегії – онлайн-платформа для бізнес-планування. Оскільки Україна розвинулась у цифрових технологіях, можна створити типові бізнес-плани для МСБ, використовуючи бази даних, що вже наявні у держави. Це полегшить підприємцям процес планування та спростить доступ до фінансування, особливо в банках.
Окремо підкреслюється популяризація краудфандингу для МСБ, щоб вони могли залучати кошти на нові проєкти. Також передбачені гранти та кредитування досліджень і розробок, зокрема для довгострокових інвестицій, які можуть мати високий рівень ризику. Важливо, що держава має бути готовою до можливих невдач у таких проєктах, адже це нормальна складова процесу досліджень.
Галузеві кластери та наукові парки спрямовані на об’єднання МСБ так, щоб вони були окремими підприємствами, але мали ефект масштабу, що дозволить їм взаємодіяти. На базі інвестиційних парків це можливо досягти, коли багато підприємств з різних сфер взаємодіють і створюють єдину екосистему.
Державні програми ваучерів допоможуть МСБ отримати доступ до цифрових рішень для управління бізнесом, кібербезпеки та штучного інтелекту. Це підвищить загальний рівень цифровізації та обізнаності серед підприємців.
– Пріоритети економічного розвитку входять в колізію з фіскальними потребами. Як підійшли до вирішення цього питання?
Сприятливе регуляторне середовище та дерегуляція необхідні для того, щоб адміністрування податків і звітність були простішими та зручнішими для підприємців. Міністерство економіки є провідником бізнесу у кабмінівській системі, щоб цього досягти.
Попри фіскальні виклики, підприємці розуміють необхідність фінансування армії для забезпечення безпеки, що є ключовим для стабільності бізнесу. Питання підвищення податків обговорювалося спільно з урядом та бізнес-асоціаціями. Пропозиції підприємців були враховані, що дозволило пройти голосування в парламенті. Успіх буде вимірюватися тим, як швидко ці ініціативи дадуть результат і вплинуть на економічний розвиток.
– Що буде вважатись критерієм успіху? Уявімо, що 2027 рік настав, поставлені задачі реалізовані, – як можемо оцінювати результати?
В стратегії розвитку є чіткі KPI, які ми вважаємо реалістичними, хоча варто враховувати поточну складну ситуацію та невизначеність. Це не означає, що не варто ставити цілі. Навпаки, планування важливе для того, щоб рухатися в правильному напрямку і щоб усі, включно з міжнародними партнерами, розуміли, яких результатів ми хочемо досягти.
У стратегії є кілька десятків показників, які відображають ситуацію в секторі МСБ. Якщо 80% із запланованого виконається, це буде оптимістичний сценарій. Базовий сценарій може досягти виконання 70% цілей. Наприклад, очікується зростання обсягів продажів МСБ на 33% відносно сьогоднішнього рівня, поліпшення свободи ведення бізнесу на 14 пунктів в індексі, а частка МСБ у доданій вартості має додати ще два пункти до ВВП, досягнувши 74%. Рівень безробіття, який наразі становить близько 18%, планується понизити до 11%. Це важливий показник, на досягнення якого спрямовано чимало програм, включно з грантами на підприємництво та перепідготовку. Важливо, що вирішення цієї проблеми лежить не лише на уряді чи донорах, а потребує активної співпраці з бізнесом.
По фінансах також є ключові показники: частка непрацюючих кредитів має скоротитися більше ніж на чверть, щоб підприємства МСБ стали стійкішими. Ми прагнемо, щоб не більше 10% підприємців стикалися з проблемою браку капіталу, тоді як зараз ця проблема стосується 30% МСБ.
Щодо зеленого переходу, показник переробки відходів має подвоїтися. У напрямку дерегуляції плануємо зменшити час, який підприємці витрачають на бюрократію, з 470 годин до 250 годин на рік.
Окремо є показники по інноваціях. Індекс інновацій також має зрости на 14 пунктів, а обсяг експорту – до 60 мільярдів євро, із залученням понад 35 000 експортерів із сектору МСБ. Поставлені чіткі задачі під які розробляють державні програми.
– Щодо фінансових потреб, програма «5-7-9» має критику стосовного того, що МСБ не мають доступу до цього фінансування. Чи покращилась ситуація?
Це наратив 2023 року. За цей рік програма була переналаштована: зменшено маржі банків і зроблено акцент на інвестиційні цілі, ніж на оборотний капітал. На цей момент із загального пулу кредитів 90 млрд гривень виділено малому бізнесу, 37 млрд гривень – середньому, 15 млрд гривень – великому. Тобто, програма більше орієнтована на МСБ, це факт.
Однак, не всі можуть отримати програму, вона залишається обмеженою через нестачу бюджетних коштів. Але завдяки підтримці європейських партнерів з’являються нові ініціативи, які здешевлюють кредити, або надають допомогу із заставою, що спрощує доступ до фінансування.
Інструмент цифрових бізнес-планів має допомогти більшій кількості підприємців отримати банківське фінансування, що дозволить МСБ стати більш стійкими та системними.
– Малий та середній бізнес часто зупиняється у розвитку після досягнення певного рівня. Частково це викликано рівнем податків, але також складністю управління ними – високими витратами на податкове адміністрування та складністю самої податкової системи. Чи є бачення, як підходити до цього?
Існує проблема, коли підприємці уникають зростання через податкове адміністрування. На рівні обороту в 8 млн гривень бізнесмени вважають за краще відкривати нові ФОПи, ніж ускладнювати структуру бізнесу. Це створює проблеми з подальшим зростанням, оскільки юридичні особи дезагреговані по різних ФОПах.
Стратегія передбачає заходи для спрощення адміністрування через цифровізацію і дерегуляцію, що має допомогти бізнесу зростати. Також ми працюємо над програмами, що дозволять підприємцям, які перейшли на новий рівень, отримувати пільгове фінансування через банки за підтримки європейських партнерів.
Таким чином, бізнес отримає цифрові інструменти, зменшаться перешкоди завдяки дерегуляції, і буде стимул для подальшого розвитку. Ми будемо працювати над цим, щоб система ефективно запрацювала.
– Чому постійне зростання експорту, зокрема зернових, не впливає позитивно на курс долара?
По-перше, минулого року наш експорт був обмежений логістикою. Хоча ми могли б виробляти більше, але не мали можливості це вивозити. Цього року обмеження частково зняті, однак вони все ще є. Нещодавно Росія обстріляла цивільний танкер у румунських водах, що також впливає на безпеку поставок.
По-друге, витрати на оборону значно зросли, приблизно в чотири рази у відсотках до ВВП, і велика частина цих витрат – це імпорт. В результаті, платіжний баланс країни залишається від’ємним на рівні 1-2 млрд доларів щомісяця, в час військових дій це важко виправити. Наша мета – збалансувати цей дефіцит, коли ситуація з безпекою покращиться, щоб не доводилося покривати його грошима від міжнародних партнерів, ресурси яких також не безмежні.
– Як стратегія буде виконуватись за умови, що податкова та інші правоохоронні органи систематично чинять тиск на бізнес?
У стратегії є положення щодо дерегуляції та механізми зворотного зв’язку з бізнесом. Це посилення спроможності офісу бізнес-омбудсмена, а також система “Пульс”, яка в реальному часі відстежує, як змінюється ситуація для того, щоб мати об’єктивну картину. Це дозволяє приймати більш обґрунтовані рішення. Також заплановані реформи БЕБ, ДПС і ДМС. Нещодавно було ухвалено законопроєкт щодо митниці, який тепер треба реалізувати.
– Чи розглядається можливість залучення коледжів, технікумів та училищ для перенавчання працівників, подібно до програм перепідготовки, які успішно впроваджувались у Великій Британії в 1980-90-х роках?
Це є одним із заходів стратегії: розвиток дуальної освіти та професійної підготовки. Для цього залучаються державні кошти, а також підтримка міжнародних партнерів. Наприклад, у рамках ініціативи skills allianz в Берліні планується перенавчити понад 180 тисяч людей за наступні чотири роки.
– Чи буде врахована гендерна рівність у стратегії?
Так, одним із ключових напрямів стратегії є інклюзивність та рівність можливостей, включаючи гендерний аспект. Окремо фокусується увага на перекваліфікації жінок у професії, де домінують чоловіки. Також є заходи для підтримки жіночого підприємництва.
– В чому логіка збільшення податків і одночасно введення кешбеку для обраних? Гроші з податків, які мають йти на армію допомагають монополізації ринку.
Насправді на армію йдуть податки, які зібрані, а кешбек фінансується з грошей міжнародних партнерів, що мають певні обмеження щодо цілей їх використання. Кешбек – це соціальна програма, яка дозволяє людям сплачувати комунальні послуги, а також стимулює купівлю українських товарів. Пілотний проєкт ще триває, і результати будуть доступні після його завершення.
– Як зменшити інфляцію?
Це питання належить до компетенції Нацбанку. Вони активно працюють над цим, і, порівняно з іншими країнами, інфляція в Україні наразі перебуває на контрольованому рівні, навіть попри війну. МВФ відзначає стійкість української економіки та банківської системи в таких важких умовах.
– Що зменшить роль держави в економіці?
Роль держави зменшиться, якщо зростатиме частка бізнесу. Стратегія спрямована на розвиток підприємництва і збільшення кількості підприємців. Гранти на відкриття бізнесу допомагають людям створювати робочі місця замість отримання соціальної допомоги. Однак витрати на оборону залишаться високими, навіть після війни, тому у цій сфері роль держави зростатиме.
Ще один важливий напрям – це приватизація. Державний сектор в Україні великий, першим прикладом великої прозорої приватизації став нещодавній продаж готелю “Україна”. Приватизація нестратегічних підприємств допоможе зменшити частку держави в економіці. У стратегічних підприємствах подивитися чи ще можна залучити міжнародних партнерів.
Таким чином буде більше приватного сектору й Україна буде більш стабільною.
Ця дискусія створена CASE Україна за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст дискусії не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.