Спілка Українських Підприємців опублікувала аналітичну записку «Покращення бізнес-клімату, цифровізація та дерегуляція в Україні», авторами якої є Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, та Олег Гетман, асоційований експерт CASE Україна.
У фокусі записки стан українського бізнесу під час війни та рішення, які можуть зменшити адміністративний тиск, посилити довіру до держави й створити умови для відновлення економіки.
Український бізнес не зупинився, але переважно працює в режимі обережного утримання позицій. Його розвиток стримують слабкий і нестабільний попит, дефіцит робочої сили, дорогі та складнодоступні фінансові ресурси, логістичні проблеми, тіньова конкуренція й регуляторна невизначеність. Значна частина підприємств змушена зосереджуватися не на масштабуванні, а на підтримці операційної діяльності.
Серед найболючіших проблем підприємці називають блокування податкових накладних, затримки на кордоні, перевірки, зловживання регуляторними нормами, вимагання переплат та складність дозвільних процедур. Усе це збільшує витрати бізнесу, погіршує передбачуваність і змушує підприємців витрачати ресурси на бюрократію замість інвестицій.
Водночас Україна має сильні сторони: високий людський капітал, розвинений ІТ-сектор, прогрес у цифровізації державних послуг, кіберстійкість та інноваційну екосистему. Саме цифровізація, прозорість процедур і дерегуляція можуть стати одними з ключових інструментів післявоєнного економічного відновлення.
Естонія, Грузія, Канада, Польща, Сінгапур, Велика Британія, Данія та Південна Корея демонструють, що зменшення бюрократії, цифрові сервіси, ризикоорієнтовані перевірки та сервісна модель податкової здатні полегшити роботу бізнесу й знизити корупційні ризики.
Серед ключових пропозицій авторів — запровадження «регуляторної дієти», коли кожне нове регулювання має супроводжуватися скасуванням або спрощенням чинного; повна інвентаризація дозволів і ліцензій; поширення принципу «мовчазної згоди»; створення єдиного цифрового порталу для дозвільних процедур; реформа системи перевірок; перехід податкової до сервісної моделі; обмеження часу блокування податкових накладних; ширша цифровізація реєстрів і кабінету підприємця.
Окремий блок пропозицій стосується інституційних змін: ефективні KPI для ДПС, ДМС і БЕБ, обов’язкова оцінка регуляторного впливу для законопроєктів, посилення ролі Державної регуляторної служби та регулярний діалог між державою і бізнесом.
Головний висновок аналітичної записки: покращення бізнес-клімату потребує не точкових рішень, а системної зміни правил. Менше бюрократії, прозорі процедури, цифрові послуги та відповідальність державних органів можуть зменшити витрати підприємців, обмежити простір для зловживань і дати бізнесу можливість перейти від виживання до розвитку.