За його словами, вони не схожі один на одне. Кредити МВФ не мають на меті якихось політичних цілей, які ставилися свого часу перед «планом Маршалла». Метою у випадку МВФ є статутні задачі: підтримка макроекономічної стабільності в тих країнах, з якими він працює і ця підтримка надається матеріально і технічно.
Тобто МВФ водночас надає кредити і перевіряє політику цих країн на її відповідність тим критеріям, які дозволяють говорити про те, що це є відповідальна політика, що вона не призведе до дестабілізації, що ця країна є платоспроможною і відповідно, коли він такий висновок робить, то інші кредитори цим теж користуються.
Наприклад, ЄС надає макрофінансову допомогу для того, щоби країна трохи краще себе почувала, але чому вживаються такі слова, як «план Маршалла», тому що свого часу це був дійсно дуже успішний план, коли і Сполучені Штати, і країни західної Європи від нього виграли, — це вважається вдалим прикладом тих часів.
Також Володимир Дубровський зазначив, що реформи відбуваються як відповідь на фінансову або фіскальну кризу, тобто, коли в уряду немає грошей, коли в країні є загроза, тоді уряд починає щось робити.
На запитання, чи надає Захід допомогу для розвитку демократичних цінностей в державі, чи все таки він надає допомогу, щоб Україна знову не опинилася під впливом Російської Федерації, пан Дубровський відповів: на Заході таке розуміння далеко не настільки однозначне і Захід вже не такий «зубастий» як він був 70 років тому, тому такої чіткої ідеї про те, щоби Україну залучити до Заходу, дати їй можливість вступити до НАТО, Європейського Союзу і відірватися від Росії немає. З іншого боку, з українського боку теж немає такої єдності.
Повністю інтерв’ю.