12 червня 2023, Bruegel
Вторгнення в Україну призвело до значних міжнародних зусиль, спрямованих на допомогу країні у відновленні та забезпеченні довгострокової стабільності. Міжнародне співтовариство визнає потребу України в підтримці у післявоєнній відбудові та економічному відновленні. Нещодавно Міжнародний валютний фонд (МВФ) схвалив нову програму розширеного фінансування (EFF) на суму 11,6 млрд СПЗ (близько 15,6 млрд доларів США) в рамках комплексного пакету підтримки на суму 115 млрд доларів США, що створює основу для міцного економічного фундаменту та забезпечує стійкість України.
Під час заходу відбулося обговорення цілей нової програми розширеного фінансування МВФ для України, а також презентація Дмитра Боярчука, який представив основні тези останньої доповіді CASE «Економічні пріоритети в післявоєнній Україні».
Доповідачі звернулися до ключових пріоритетів, таких як покращення верховенства права, захист прав власності та сприяння конкуренції в приватному секторі, оскільки ці заходи є життєво важливими для зменшення російського впливу та зміцнення економічної незалежності України.
Дмитро Боярчук
Коли ми говоримо про програму МВФ, то це те, що потрібно країні. Якби ми не мали цієї підтримки від них, від інших міжнародних гравців, наш шлях був би набагато складнішим. Тому ця програма для нас дуже важлива. Але я хотів би наголосити на одному моменті. Коли ми говоримо про порятунок чи стабілізацію України, це одна історія. Ми також хочемо говорити про зростання, про запуск двигуна наших змін, а це вже інша історія. Це те, що ми намагалися висвітлити у нашому звіті.
Хочу звернути вашу увагу на цей графік. Це індекс верховенства права з Індикаторів світового врядування Світового банку. Скупчення ліній у верхній частині графіка – це індекс верховенства права для таких країн, як Польща, Словацька Республіка, країни Балтії. Країни, які мали вражаючі результати реформ у 1990-х роках. 1990-х роках. Лінія внизу, в негативній зоні, – це верховенство права в Україні. Про що говорить нам цей графік?
Перш за все, верховенство права в Україні за останні 30 років не надто покращилося. Ми досягли значного прогресу в багатьох інших сферах економічних реформ, але не тут. Зараз ми тільки починаємо працювати над верховенством права.
Другий момент полягає в тому, як бачите, що східноєвропейські країни, які продемонстрували вражаючі результати реформ на початку 1990-х років, вже мали функціонуючу інституцію. Можливо, вона була слабкою, можливо, вона не була досконалою, але вони змогли побудувати на цьому фундаменті дійсно вражаючі результати. В Україні все інакше, навіть у 2020 році ситуація з верховенством права в набагато гірша, ніж у Польщі на початку 1990-х років. Виникає питання – якщо верховенство права було слабким у Польщі та країнах Балтії в 1990-х роках, чи можна аналогічно сказати про ситуацію в Україні у 2020 році? Я б сказав, що діагностувати ситуацію таким чином було б некоректно.
Ключове питання в цій історії – як Україна може розвиватися і процвітати в роки, коли верховенство права все ще будується? Ми спостерігаємо багато уваги до цієї історії, до верховенства права. Реформа рухається вперед, ми маємо багато кроків, але водночас розуміємо, що для того, щоб ця інституція запрацювала, знадобляться роки. Як запустити двигун економічного зростання, якщо не залученf найважливіша складова успіху західних країн, найважливіша інституція? Саме на це питання ми намагаємося відповісти в нашому звіті. Він дуже концентрований і має багато складових. Одна з відповідей, яку ми пропонуємо, – спростити економічну політику. Якщо ви маєте складне законодавство, це набагато краще, ніж просте законодавство. Воно вирішує дуже конкретні проблеми, дуже точно, але воно також створює тенденцію до того, що, наприклад, платник податків і державний орган мають різні погляди на одну й ту саму ситуацію. У таких випадках вам потрібні послуги судової системи. Якщо ваша судова та правоохоронна системи не працюють на належному рівні, ви матимете проблеми. Тому потрібно мінімізувати випадки, коли держава і платник податків по-різному трактують одну й ту саму ситуацію.
В якості конкретних пропозицій у сфері оподаткування ми стверджуємо, що такі практики, як презумпція вини в податковому та митному адмініструванні повинні бути переглянуті. Що таке презумпція винуватості? Дуже незручно, коли я кажу це людям із західних спільнот, тому що якщо ви ніколи з цим не стикалися, ви навіть не можете уявити, як це працює. Найочевидніший приклад – візовий процес. Якщо я хочу приїхати до Великої Британії, я подаю заяву на візу тому, що мене підозрюють у тому, що я можу перебувати тут нелегально. Я маю надати документи, щоб довести, що цей ризик мінімальний. Це відбувається з кожною транзакцією в українській податковій та митній адміністрації. Цей процес є свавільним, що дозволяє втручатися на кожному етапі ведення бізнесу, що викликає велике невдоволення. Але держава не довіряє судовій та правоохоронній системі.
Як це працює в західному суспільстві. Фіскальна дисципліна базується на невідворотності покарання. Якщо ви порушуєте закон, ви знаєте, що з дуже високою ймовірністю будете покарані. Це тримає все в рамках певної дисципліни. В Україні все інакше, якщо ви досягли успіху в ухиленні від сплати податків, правоохоронні органи та судова система мають дуже низьку ймовірність того, що вас спіймають і покарають. Саме тому держава розробила таку систему, засновану на презумпції винуватості, коли кожен платник податків майже при кожній операції повинен подавати документи, щоб довести, що він не має наміру ухилятися від сплати податків. Ця система, можливо, допомагає збирати податки, але вона дуже руйнівна для економіки. Це лише один приклад щодо спрощення.
На жаль, коли ми говоримо про міжнародну організацію, це виходить за рамки міжнародних організацій, оскільки саме національні уряди вирішують, як підтримувати цю фіскальну дисципліну.
Ця історія є однією з найболючіших. Коли розмовляю з різними представниками України та бізнесу, можна почути різні пропозиції, наприклад, скасувати ПДВ та інші історії. Але верховенство права – основна проблема, це – основний біль.