До нього було зареєстровано низку альтернативних проєктів.
Фахівці аналітичних центрів проаналізували проєкт Уряду №10439 та звертають увагу на наступні його вади:
1. Недосконалі засади формування конкурсної комісії для обрання керівника Бюро економічної безпеки.
Конкурсна комісія складається з шести осіб, три від Уряду та три особи призначає Кабінет Міністрів України за поданням міжнародних організацій. Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження всіх шести членів. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох її членів, у тому числі не менше двох членів, які визначено на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Визначено умови дострокового припинення повноважень члена конкурсної комісії, але виключно за рішенням Уряду.
Значними ризиками в роботі такої комісії є можливість зловживання з боку Уряду зі зволіканням призначення членів конкурсної комісії або припинення їх повноважень через бездіяльність. Ще одним ризиком порядку формування конкурсної комісії є відсутність вимог щодо компетентності її членів, зокрема щодо досвіду роботи у сферах права, антикорупційній діяльності, протидії економічній злочинності.
2. Відсутність вимог щодо невідкладної переатестації працівників Бюро економічної безпеки.
Проєктом Уряду №10439 передбачено, що переатестація всіх працівників (окрім заступників керівника) буде проводитись через один рік після завершення воєнного стану, працівники які будуть призначені після прийняття проєкту Уряду №10439 взагалі звільняються від переатестації.
Відмова Уряду від негайної перевірки чинних кадрів на доброчесність, моральні якості, конфлікту інтересів та дотримання правил етичної поведінки ставить під загрозу майбутню доброчесну діяльність Бюро економічної безпеки. Також, у проєкті Уряду №10439 відсутній механізм звільнення недоброчесних співробітників, що призведе до консервування поточного стану справ та невиконання структурних маяків Меморандуму Уряду з Міжнародним валютним фондом.
3. Відсутність положень щодо аналітичного спрямування в роботі оновленого Бюро економічної безпеки.
На думку аналітичних центрів, реформоване Бюро економічної безпеки України має стати єдиним правоохоронним органом, який буде займатись економічними злочинами, головною складовою роботи якого має стати аналітичний підхід в розслідуванні економічних злочинів і лише, як виключення, – застосування запобіжних заходів у вигляді обшуків та арешту майна потенційних порушників. Разом з тим, у законопроєкті Уряду №10439 відсутні положення для створення передумов ефективної роботи Бюро, саме шляхом посилення його аналітичної функції.
Доцільно на законодавчому рівні визначити право Бюро економічної безпеки на отримання безоплатного доступу до наявних державних інформаційних систем, які містять дані про фінансову діяльність суб’єктів господарювання, державних реєстрів органів влади, встановлення критеріїв ефективності роботи БЕБ, щоквартального публічного звітування про результати роботи та відповідальності працівників БЕБ за вчинення тиску на бізнес чи перевищення своїх повноважень.
Наразі детективи Бюро економічної безпеки України звертаються із письмовими запитами до бізнесу з незаконними вимогами щодо надання документів.
Зважаючи на субоптимальні державні інституції, які сьогодні функціонують в Україні, для перезавантаження Бюро економічної безпеки доцільно передбачити виключно ті процедури, які довели свою ефективність у реформуванні інших державних органів (НАБУ та НАЗК), зокрема:
- формування дієвої конкурсної комісії з добору кандидата на посаду директора Бюро економічної безпеки з більшістю представників від міжнародних організацій;
- негайної переатестації всіх працівників Бюро економічної безпеки, дострокове припинення повноважень поточного керівника та його заступників;
- аналітичного спрямування у роботі Бюро економічної безпеки, публічності результатів його роботи, відповідальності за неправомірні дії.
Найбільше відповідає цим критеріям та містить необхідні норми – альтернативний проєкт 10439-2, поданий народними депутатами України.
З огляду на викладене вище фахівці аналітичних центрів закликають повернути проєкт Уряду №10439 без розгляду, а альтернативний проєкт №10439-2, який відповідає вимогам сьогодення та зобов’язанням України перед міжнародними партнерами, рекомендувати парламенту прийняти за основу.
З повагою
Аналітичні центри:
Інститут соціально-економічної трансформації
CASE Україна
Інститут податкових реформ
Центр економічної стратегії
Growford Institute
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
ФінПульс
Advanter Group
Палата податкових консультантів
Інститут фінансів та права
Центр громадської експертизи
Разом проти корупції