×
Заповніть, будь ласка, форму нижче для переходу на платіжну систему
Новини

Експерти закликають: європейське сільське господарство виграє від інтеграції України до ЄС

26.04.2024 Експерти з України та Польщі, за підсумками першого семінару «Вибудовування зв'язків - Польсько-українські переговори про торгівлю продовольством», організованого CASE Poland та CASE Україна, прийшли до наведених нижче висновків.

Україна має величезний сільськогосподарський потенціал із 42 мільйонами гектарів родючих земель, який може значно посилити позиції ЄС на світовому продовольчому ринку. Сільське господарство є третім за величиною сектором економіки України, що становить 10,9% ВВП, в якому працює 2,5 мільйони українців. Ці показники значно перевищують відповідні цифри ЄС, де сільське господарство складає лише 1,4% ВВП і забезпечує 4,2% зайнятості у секторі. Прийняття стратегічних рішень та налагодження діалогу є ключовими для реалізації цього значного потенціалу та зміцнення сільськогосподарської співпраці Україна-ЄС.

У той час коли Україна переживає спустошливу війну, її влада найближчим часом розпочне переговори про вступ до Європейського Союзу. Це зрештою призведе до інтеграції її сільськогосподарського виробництва в єдиний ринок ЄС, що, ймовірно, потребуватиме реформи Спільної сільськогосподарської політики ЄС та системи сільськогосподарських субсидій.

Глобальні ринки зерна зазнали значних коливань після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в лютому 2022 року. Ця нестабільність викликана як загальною тенденцією до зниження світових ринкових цін, так і недобросовісною практикою російських торгових компаній, які намагаються витіснити Україну з її усталених ринків збуту, зокрема в Азії та Африці.

Ці фактори сприяли помітному зниженню рентабельності виробництва зерна в більшості європейських країн, включаючи Польщу. Як наслідок, у Польщі (та в інших європейських країнах), спалахнули протести фермерів, які стверджували, що Європейська зелена угода та приплив української сільськогосподарської продукції відповідальні за погіршення їхнього економічного становища.

Сприйняття аграріями ролі України у зниженні рентабельності виробництва зерна значною мірою пов’язане з дезінформацією. Необхідно поширювати фактологічно обґрунтовану інформацію про поточний стан зернових ринків. Як польські, так і українські аграрні експерти зобов’язані докласти максимум зусиль для інформування про реалії польсько-українських торговельних відносин. Напруженість у відносинах між Україною та Польщею, спровокована дезінформацією про вплив української продукції на польський ринок зерна, має бути вирішена.

Водночас, сільськогосподарські стратегії Європейського зеленого курсу мають бути краще роз’яснені та уточнені для фермерів. Ці стратегії спрямовані на пом’якшення впливу сільського господарства на клімат та навколишнє середовище. Просування раціональних сільськогосподарських практик спрямоване на забезпечення довгострокового виробничого потенціалу сектору та підвищення його стійкості до зміни клімату. Якість публічних дебатів з цих питань є субоптимальною, а розуміння широкої громадськості часто буває надмірно спрощеним і не має належної змістовної підтримки.

Наразі активно обговорюються умови, які регулюють доступ української продукції на внутрішній ринок ЄС. 23 квітня Європейський Парламент дав остаточне зелене світло домовленостям щодо продовження автономних торговельних заходів (ATM) для України, спрямованих на підтримку української економіки в умовах загарбницької війни Росії. Це дає чіткий сигнал про наміри ЄС продовжити призупинення ввізних тарифів на продовольчі товари з України до 5 червня 2025 року, щоб підтримати Україну під час триваючої російської агресії.

Польща та Україна також ведуть паралельні двосторонні переговори. Отримані рішення мають сприяти розв’язанню нагальних проблем (таких як близько 9 мільйонів тонн зерна, накопичених у Польщі), зберігаючи при цьому довгострокову перспективу. Рішення повинні ґрунтуватися на ретельному аналізі фактів та науково обґрунтованій політиці, що сприяє посиленню економічної взаємодії між різними секторами обох країн. Призупинення транзиту українських товарів через Польщу є неприпустимим.

Усі зацікавлені сторони, залучені до процесу інтеграції українського сільського господарства до єдиного ринку ЄС, мають усвідомлювати, що це посилить конкуренцію та змусить виробників та переробників ЄС вносити корективи. Експерти стверджують, що українська конкуренція стане стратегічним викликом для польських фермерів та надасть поштовх для подальшої модернізації польського сільськогосподарського та продовольчого секторів, а також для пошуку нових стратегій збільшення польського експорту продовольства. У рамках єдиного ринку інтеграція з ЄС в кінцевому підсумку має дати сприятливі результати як для польського, так і для українського агропродовольчого секторів. Ці переваги включають доступ до ринку для українських виробників, включення до ланцюжків доданої вартості ЄС, а також значну реструктуризацію та підвищення продуктивності польського сільського господарства.

Наведені вище висновки є підсумками першого семінару «Вибудовування зв’язків – Польсько-українські переговори про торгівлю продовольством», організованого 19 квітня CASE Poland та CASE Україна.

Експерти-учасники:

Ева Бальцерович, Голова Наглядової ради – CASE Poland

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна

Гжегож Бродзяк, Голова Правління – Goodvalley Agro S.A.

Вавжинець Чубак, професор Університету природничих наук у Познані

Володимир Лапа, ексзаступник Міністра аграрної політики та продовольства, нині офіцер української армії

Вероніка Мовчан, директорка з досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Олег Нів’євський, доцент КШЕ

Аркадіуш Садовський, професор Університету природничих наук у Познані