Колонка у Delo.ua Мирослава Лаби, асоційованого експерта CASE Україна, фахівця з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи про те, що вагомим чинником підтримки бізнесу з боку держави є, власне, питання дерегуляції підприємницької діяльності та зменшення його постійних витрат на виконання обов’язкових процедур обліку та звітності.
Ключові тези:
1. Ціль реформи держфінансів
У стратегії гармонізації податкового законодавства з ЄС закладено мету зменшити час бізнесу на подання звітності та сплату податків — з 328 год/рік (2021) до 250 год/рік (2025). Одним із способів скорочення бюрократії є відміна актів виконаних робіт (послуг) і перехід на електронні інвойси.
2. Міжнародний досвід
ЄС уніфікував електронні рахунки-фактури через Директиву 2014/55/ЄС. Це дало змогу країнам зменшити адміністративні витрати бізнесу та зекономити до €40 млрд щороку. Акти виконаних робіт залишилися лише у країнах колишнього СРСР (РФ, Білорусь, Казахстан). У США, ЄС та Британії такі документи не використовуються.
3. Проблема актів в Україні
За даними CASE Україна: – складання актів займає 13% робочого часу бухгалтера і 5% часу керівника; – підготовка одного акта коштує 200–300 грн або до 4000 грн на місяць; – у великих компаніях над цим працюють до 15 осіб. Навіть електронна форма не допомагає — контролери все одно вимагають паперові підписи та печатки. 74% підприємців підтримують повну відмову від актів.
4. Очікувані результати
Відмова від актів: зменшить витрати бізнесу; гармонізує документообіг із міжнародними стандартами; прибере бар’єри у співпраці з іноземними партнерами.
5. Законодавчі ініціативи
Урядовий законопроєкт №14023-1 (від 9 вересня 2025) — спрощує вимоги до первинних документів, прибирає потребу в актах і дозволяє не зазначати посади, прізвища та підписи замовників. Очікувана економія — мінімум 20 млрд грн на рік. Альтернативний депутатський законопроєкт №14023 має ті ж цілі, але з обмеженнями: не стосується робіт/послуг за бюджетні кошти; вимагає попередньої домовленості між сторонами про відсутність актів. CASE Україна та бізнес-асоціації вважають урядовий варіант більш ліберальним і ефективним. Комітет ВР рекомендував узяти за основу депутатський проєкт, але погодився розширити сферу його дії до другого читання.
6. Історія питання
Ідея скасування актів обговорювалася понад три роки. Над узгодженням 38 слів законопроєкту працювали десятки відомств, експертів і бізнес-груп. Прорив став можливим завдяки спільним зусиллям Мінекономіки, Ради підприємців, CASE Україна, BRDO та бізнес-асоціацій.
7. Очікування
Рішення про скасування актів уже дозріло, і тепер головне — щоб Верховна Рада ухвалила його швидше, ніж уряд погоджував.
Читати весь текст
P.S. Варто додати, що адвокаційна кампанія зі скасування обов’язковості актів стартувала завдяки підтримці “Останнього капіталіста”, а згодом долучився Львівський регуляторний хаб.