Україна витрачає дедалі більше на пенсії, однак не створює капіталу для майбутніх поколінь. У 2021 році видатки Пенсійного фонду становили 520,9 млрд грн, або близько 35% видатків розширеного бюджету. До 2025 року вони зросли більш ніж на 80% — до 939,5 млрд грн. Солідарна система вже не спроможна утримувати себе лише внесками працівників, тому дефіцит покривається з податків.
У статті для «Економічної правди» економістка CASE Україна Світлана Довгаленко пояснює, як державні активи можуть допомогти профінансувати перехід до накопичувальної пенсійної системи. Демографічне старіння, міграція та скорочення офіційної зайнятості посилюють проблему. За одним зі сценаріїв Світового банку, без реформ до 2050 року право на страхову пенсію матимуть лише 40% літніх українців, тоді як решта залежатиме від соціальної допомоги.
Накопичувальна система могла б зменшити залежність пенсій від демографії, однак її запуск створює перехідний дефіцит. Якщо 5 процентних пунктів із нинішніх 22% ЄСВ спрямувати на особисті рахунки, цих коштів забракне для виплат нинішнім пенсіонерам. Державі доведеться одночасно фінансувати стару систему та формувати нову.
Одним із джерел переходу може стати спеціальний фонд, наповнений доходами від державних підприємств і банків, управління державною та комунальною власністю, а також приватизації. Проте приватизаційні надходження є одноразовими. Стійкішим ресурсом мають бути дивіденди прибуткових державних активів. У 2025 році банки отримали 126,8 млрд грн прибутку, майже половину якого забезпечили державні установи, а від держкомпаній бюджет очікував майже 50 млрд грн дивідендів.
Державні підприємства мають працювати за професійними корпоративними правилами, а приховані субсидії через занижені тарифи слід замінювати адресною підтримкою вразливих споживачів. Тоді активи держави зможуть фінансувати пенсійну трансформацію.
Реформа матиме подвійний ефект: допоможе оплатити перехідний період і створить великий пул довгострокового внутрішнього капіталу для облігацій, акцій та інфраструктурних проєктів. Проте для цього необхідні захист інвесторів, прозорість компаній, незалежний нагляд, диверсифікація ризиків і достатня кількість надійних фінансових інструментів.
Головний принцип реформи: пенсійні кошти мають не лише оплачувати сьогоднішні виплати, а й створювати активи, що працюватимуть на майбутні пенсії та відновлення економіки.
Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.