У ній взяв участь Андрій Герус, Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, модератор заходу – виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.
Публікуємо ключові тези доповідей спікерів.
● Основні зміни в тактиці ворога: перехід до масованих ракетних ударів, у тому числі з використанням балістичних ракет, що мало певний успіх через часткове ослаблення нашої протиповітряної оборони.
● Проблеми в енергетичній системі України зумовлені інтенсивними діями агресора, які завдають масштабних руйнувань енергетичній інфраструктурі.
● Підвищення тарифів – це вимушений крок, який може частково компенсувати збитки в енергетичній галузі.
● Ключовим є питання ефективного відновлення пошкодженої інфраструктури та надійного захисту енергооб’єктів від подальших ударів.
● Більш оперативне забезпечення України необхідними засобами ППО могло б запобігти посиленню міграції біженців.
● Газопоршневі станції працюють на природному газі з високою маневреністю, що дозволяє:
– оперативно збільшувати або зменшувати рівень генерації для балансування енергосистеми;
– забезпечує надійне електропостачання у місцях з високим попитом;
– можуть бути розміщені в місцях критичної інфраструктури;
– мають швидкий строк введення в експлуатацію.
● Розвиток газопоршневої та газотурбінної генерації розглядається як один з інструментів для стабілізації енергопостачання в Україні перед наступним опалювальним сезоном.
● Відновлення зруйнованих енергетичних об’єктів в пріоритеті, адже це може дозволити повернути у систему велику потужність генерації за відносно невеликі кошти.
● Рекомендації для споживачів, щоб допомогти зменшити навантаження на енергосистему та сприяти її стабільній роботі в наступний опалювальний період:
1) обмежити споживання електроенергії з 19:00 до 22:00;
2) замінити старі лампи розжарювання на енергоефективні світлодіодні;
3) по можливості встановити сонячні панелі та накопичувачі енергії;
4) вчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги.
● Перенесення споживання на нічний час можливе для деяких пристроїв, але навряд чи стане масовим явищем. Важливим аспектом з підтримки енергомережі в робочому стані є збільшення кількості домогосподарств із додатковим встановленням двозонних лічильників.
Дмитро Боярчук
– В перший рік повномасштабного вторгнення росіяни обстрілювали нашу інфраструктуру, але робили це інакше, тоді били по трансформаторах, зараз – по об’єктах генерації. В чому змінилась тактика на третій рік війни?
Андрій Герус
Тактика дійсно змінилася в порівнянні з 2022 року, коли все починалось. Тоді основні удари були спрямовані на нашу інфраструктуру, а саме на об’єкти передачі електроенергії – підстанції “Укренерго” та трансформатори. Напевно, росіяни хотіли просто розділити нашу енергосистему на дві частини – лівобережну та правобережну, що могло призвести до технічних проблем, як от коливання частоти, та теоретично навіть до повного блекауту. Але їм це не вдалося, оскільки влучити точно в трансформатори та підстанції “Укренерго” виявилося достатньо складним завданням, і ми мали запаси трансформаторів, які можна було швидко відновлювати або замінювати.
З іншого боку, виникла необхідність вжити профілактичних заходів на випередження, коли стало відомо про ймовірні ракетні удари по наших підстанціях. Однак ця тактика нанесення ударів саме по підстанціях не принесла великого успіху для агресора. На початку 2023 року росіяни почали завдавати ударів вже і по електростанціях. Ці удари поступово зменшувалися протягом року, оскільки наша система протиповітряної оборони та загальна стійкість виявилися досить ефективними.
Але ситуація кардинально змінилася у березні 2024 року, росіяни перейшли до масованих ракетних ударів, уражаючи не 1-2, а іноді й 7-8 ракетами одночасно в одну точку, з урахуванням на те, що якась кількість цих ракет все-таки влучить. При цьому вони стали активно використовувати не крилаті, а балістичні ракети, які складніше перехоплювати. На жаль, ці удари призвели до пошкоджень і руйнувань, негативно вплинувши на енергосистему України. Ймовірно, це сталося через часткове виснаження нашої протиповітряної оборони, нестача та дефіцит ракет для неї. Тому величезна кількість ракет, що спрямовувались на наші об’єкти, разом з використання балістичних ракет, на жаль, призвело до влучань і руйнувань не тільки підстанцій “Укренерго”, а й безпосередньо самих електростанцій як теплових, так і гідроелектрогенерацій.
– Людей лякає перспектива нового опалювального сезону. Зараз ми спостерігаємо відключення електроенергії, але що буде через 6 місяців, чи є шанс якісно підготуватися до настання холодів? Що саме можна зробити, щоб запобігти кризовим явищам у наступному опалювальному сезоні?
Останнім часом у нас також виникали проблеми, пов’язані з похолоданням. Позавчора вночі температура опускалася до 5 градусів, а вдень сягала лише 12 градусів тепла. Це досить низькі показники для травня. Багато людей у деяких регіонах змушені були вмикати електричне опалення, використовуючи кондиціонери в режимі обігріву. Ця раптова потреба в обігріві призвела до стрімкого зростання попиту та споживання електроенергії.
Як наслідок, виникла необхідність отримати допомогу від країн Європейського Союзу, що в результаті спричинило аварійні відключення електроенергії.
Наразі, на сьогодні, ситуація вже поліпшилася. Тому я вважаю, що ця проблема з похолоданням є все ж таки локальною, яка може суттєво зменшитися вже протягом наступних днів. Відповідно, і необхідність в аварійних відключеннях, якщо вони й будуть, має бути значно меншою.
Ми повинні розуміти, що влітку, коли температура підніметься до 30°C, активне використання кондиціонерів знову призведе до значного споживання електроенергії та навантаження на енергосистему.
Крім того, необхідність проведення ремонтів енергоблоків – це ще один фактор, який потрібно враховувати. Ремонти повинні проводитися за графіком, незважаючи ні на що, оскільки це питання безпеки та належної експлуатації атомних енергоблоків відповідно до міжнародних стандартів. Отже, у нас знову можуть виникнути проблеми із забезпеченням електроенергією.
Тому вже зараз нам потрібно відповідально ставитися до споживання електроенергії, особливо у вечірні години. Будь-яка економія буде великою допомогою для нашої енергосистеми. Необхідно максимально відповідально споживати електроенергію вранці та ввечері.
Наразі ситуація не є критичною, особливо вдень, коли є сонячне світло. Але вночі ситуація поки що дещо складніша. Проте до 1 червня ситуація може покращитися за рахунок збільшення імпорту електроенергії, і вночі ситуація буде більш збалансованою.
Однак літо все одно буде складним періодом через високі температури та потребу в охолодженні, що знову може спричинити дефіцит в енергосистемі.
Щодо зими, енергетики докладають усіх зусиль для відновлення пошкоджених електростанцій та підстанцій. Але багато в чому це залежатиме від можливих нових обстрілів, їх інтенсивності та влучності. Тобто готовність до зими значною мірою залежатиме від ефективності протиповітряної оборони України.
– Останні обстріли, які відбулися після оголошення про відновлення постачання зброї, були досить успішними з точки зору завданих пошкоджень енергетичній системі. Якщо російська сторона поставила собі за мету зруйнувати нашу інфраструктуру до початку наступного опалювального сезону, чи є в нас шанси, що їм це не вдасться?
Багато в чому майбутнє залежить від того, наскільки будуть успішними обстріли в наступні місяці. Допомога у вигляді додаткових систем протиповітряної оборони, таких як Patriot, може зіграти важливу роль. Але потрібно розуміти, що театр бойових дій досить широкий, і протиповітряна оборона необхідна по всьому периметру і для безпосередніх військових дій, як у Херсоні, Запоріжжі, Донецьку чи поблизу Харкова, і для захисту енергетичних об’єктів.
З точки зору енергетиків, пріоритетними завданнями є відновлення та ремонт пошкодженого обладнання, формування запасів та резервів, а також відповідальне споживання енергоресурсів, яке б сприяло зниженню навантаження в пікові години.
Питання наступних атак та їх ефективності – це вже питання, яке виходить за межі енергетики й стосується загального військового захисту України.
– Зараз дуже активно обговорюється питання підвищення тарифів на електроенергію. В яких обсягах очікується підвищення, чи здатне воно суттєво покращити ситуацію у сфері енергетики?
Еластичність попиту за ціною на електроенергію є досить низькою. Як правило, попит на такі ресурси, як електроенергія, є не дуже еластичним за ціною. Тобто зміна ціни не призводить до пропорційної зміни попиту. Люди так чи інакше потребують цих ресурсів і не можуть легко відмовитися від їх споживання.
Проте певна еластичність все ж існує. І очевидно, якщо тарифи на електроенергію будуть вищими, то споживання і попит на неї дещо знизяться. Тобто існує взаємозв’язок між ціною та споживанням – більш висока ціна стимулює до більшої економії та зниження споживання.
Крім того, варто враховувати, що найбільше навантаження на енергосистему припадає на вечірні години, коли ціна електроенергії також є найвищою. Тому стимулювання бізнесу до перенесення споживання електроенергії з вечірніх годин на денні може бути корисним для функціонування енергосистеми.
Наразі тривають пошуки оптимального рішення щодо оптового ринку електроенергії, а також тарифів для населення, яке було б справедливим і водночас сприяло б ефективному функціонуванню та розвитку енергосистеми. Однак поки ще немає остаточного рішення, тому я не готовий наразі озвучувати будь-які конкретні цифри чи тарифи.
Міністерство енергетики вже оприлюднило певні меседжі, але зараз відбувається обговорення та аналіз проєкту рішення. Коли буде готова більш-менш остаточна версія, про це стане відомо і тоді можна буде про це поговорити.
– Що стосується ударів по енергетичній інфраструктурі, чи є на сьогодні оцінка або розуміння щодо втрат, понесених внаслідок обстрілів?
Втрати потужності у 2024 році становлять близько 7000 МВт. Слід розуміти, що це втрачена потужність, але не обов’язково вся вона постійно використовувалась. Наразі пікова потужність в Україні становить близько 12-13 000 МВт. Отже, втрата 7000 МВт – це більше половини загальної потужності.
Сьогодні ведеться робота з максимально швидкого відновлення цих потужностей. Факт того, що обмеження для населення стали частішими, свідчить про те, що раніше наявної потужності в основному вистачало для покриття потреб.
Погіршення ситуації спостерігається у зв’язку з настанням холодів, через це необхідні відключення електроенергії. Однак за прогнозами, найближчими вихідними погода має покращитися, і ситуація з енергопостачанням має стабілізуватися на певний час. Проте з настанням спеки знову можуть проявлятися дефіцити потужностей електроенергії.
– Розуміючи всю важливість систем протиповітряної оборони (ППО), спостерігаємо затримки з постачанням. Якщо ситуація, наприклад, у наступні холодні періоди, буде зовсім несприятливою, то, ймовірно, потік біженців (зокрема, жінок з дітьми), до країн Європи збільшиться. Чи розуміють наші партнери, що це взаємопов’язані речі?
Розуміння ситуації є, але його необхідно правильно інтерпретувати. Вони живуть у системі координат, де прагнуть зберегти необхідне озброєння для власної безпеки. Тому вони готові надавати Україні лише те, чим вони можуть поступитися без критичного зниження власної обороноздатності.
Якщо постане питання між прийманням біженців та збереженням власної обороноздатності, вони можуть віддати перевагу другому. Питання безпеки та обороноздатності стоїть для них вище.
Водночас вони шукають можливості надати Україні більше засобів протиповітряної оборони. Німеччина та США вже пообіцяли додаткові поставки озброєння. Отримання сучасної авіації, наприклад, винищувачів F-16, також може суттєво змінити ситуацію в повітрі на нашу користь, оскільки зараз домінує російська авіація.
– Наскільки реальною є загроза повного знищення газосховищ? Яка мета противника – зруйнувати їх, або ж це радше спроби пошкодити імідж України як країни, здатної зберігати газ?
Удари по підземних газових сховищах в Україні мали на меті не їх повне руйнування, а скоріше психологічний ефект. Після таких обстрілів ми спостерігали, як європейські компанії-трейдери, які зберігали свій газ в Україні на складах, почали його звідти викачувати.
Якщо раніше спостерігався сезонний приріст обсягів газу в українських сховищах навесні, то цього року ситуація змінилася – газу стало менше, оскільки він був вивезений європейськими компаніями. Це, очевидно, був бажаний ефект для ворога – підірвати довіру до України як надійного партнера для зберігання газу.
В Україні цієї зими багато європейських компаній-трейдерів зберігали свій газ, що було свого роду інтеграцією з європейським газовим ринком. Тому удари по газосховищах мали на меті підірвати ці економічні зв’язки та доходи України від надання таких послуг.
Фізично знищити підземні газосховища дуже складно. Навіть якщо вони отримали певні пошкодження, їх відновлення відбувається досить швидко. Тому ці удари, скоріше, мали психологічний, а не фізичне знищення.
– Як працює газопоршнева генерація, як це нас рятує? Які шанси, що даний напрямок певним чином стабілізує ситуацію перед новим опалювальним сезоном?
Газопоршнева генерація – це відносно невеликі електростанції, потужністю до 10 МВт, що працюють на природному газі. Вони характеризуються високою маневреністю – здатністю швидко змінювати рівень генерації.
Окрім газопоршневої, існує також газотурбінна генерація потужністю від 10 до 50 МВт. Вона також є маневреною, хоча й не настільки оперативною, як газопоршнева. Ці види генерації важливі для балансування енергосистеми, особливо з огляду на зростаючу частку “зеленої” енергетики, яка залежить від природних факторів і не піддається повному контролю людини.
Газопоршневі та газотурбінні електростанції можуть бути розташовані безпосередньо поблизу кінцевих споживачів, наприклад, у великих містах, таких як Київ, Одеса, Харків або Кривий Ріг. Це дозволяє забезпечувати надійне електропостачання у місцях з високим попитом.
Встановлення таких електростанцій може відбуватися відносно швидко. Газопоршневу станцію потужністю 1 МВт, встановлену в Ірпені, вдалося ввести в експлуатацію за 2,5 місяці. Тобто це досить швидкий процес. При збільшенні потужності станцій, час їх встановлення зростає, але не пропорційно. Наприклад, станцію потужністю 10 МВт можна встановити на 1,5-2 рази довше, а не в 10 разів. Це дає можливість реалізувати багато подібних проектів до наступної зими.
Газопоршневі станції можуть бути встановлені на об’єктах критичної інфраструктури, таких як теплокомуненерго, водоканали, лікарні, поліція тощо. Це забезпечить безперебійне електро- та теплопостачання цих об’єктів.
Тому, розвиток газопоршневої та газотурбінної генерації розглядається як один із ключових інструментів для стабілізації енергопостачання в Україні перед наступним опалювальним сезоном.
– Чи є сенс відновлювати старі ТЕЦ/ТЕС, які були зруйновані?
Відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів потрібне, адже це може дозволити повернути у систему велику потужність генерації за відносно невеликі кошти.
Ступінь пошкодження може бути різним – від повного руйнування основного обладнання (турбіни, генератори, котли) до більш локальних пошкоджень, наприклад даху чи вікон. Відновлення локальних пошкоджень, як правило, є простішим та дешевшим.
Так, якщо вдасться відновити та ввести в експлуатацію один енергоблок теплової електростанції, це може забезпечити повернення в енергосистему 800-1500 МВт потужності. Водночас будівництво нового об’єкта такої ж потужності з нуля відбувається значно довше і коштує дорожче.
Тому в цілому, так, має сенс зосередитись на відновленні пошкоджених енергетичних об’єктів, особливо тих, де можна повернути велику потужність за відносно невеликі кошти та в стислі терміни. Такі проекти відновлення мають бути пріоритетними.
– Що ми, як споживачі, можемо зробити для підготовки до наступного опалювального сезону?
Обмежувати споживання електроенергії протягом періоду з 19:00 до 22:00.
Замінити старі лампи розжарювання на енергоефективні світлодіодні (LED) лампи. Це простий захід, який у великих масштабах може мати відчутний ефект.
Для тих, хто має таку можливість, встановити сонячні панелі та накопичувачі енергії. Хоча це стосується меншості споживачів.
Вчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги. Ці кошти йдуть на ремонти, закупівлю обладнання та відновлення енергетичних об’єктів. За можливості, можна здійснювати авансові платежі.
Ці заходи, хоч і не вирішують проблему повністю, але можуть допомогти зменшити навантаження на енергосистему та сприяти її стабільній роботі в наступний опалювальний період.
– Які плани уряду України щодо децентралізації електро та теплопостачання? Чи плануються програми розвитку, або конкретні інвестиційні проекти?
У нас прийняті зміни до законодавства стосовно спрощення будівництва газової генерації, зокрема на підприємствах теплокомуненерго. Це включає спрощення приєднання до газових мереж середнього тиску.
Прийнято рішення Кабміну дозволити паралельне виконання екологічних норм із будівництвом та запуском газових електростанцій.
Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, також прийняла рішення про спрощення приєднання газопоршневих та газотурбінних електростанцій до мереж.
Ці законодавчі та регуляторні зміни стимулюють розвиток розподіленої газової генерації в Україні. Проте існують певні бар’єри, оскільки Україна перебуває у стані війни. Зокрема, спостерігаються складнощі з кредитуванням та страхуванням таких проектів. Крім того, не всі іноземні інвестори готові вкладати кошти в Україну за таких умов.
Тому необхідно проаналізувати, які додаткові кроки можна і доцільно вжити для більш активного розвитку газової генерації в Україні.
– Чи існують готові рішення, які можуть встановлюватися на дахах багатоквартирних домів і накопичувати енергію? Чи може держава, або енергетичні компанії надати рекомендації по інтеграції?
Якщо говорити про дахи, то можна розглянути встановлення сонячних панелей та накопичувачів. Якщо це для особистого споживання у квартирі, то ці панелі можна встановити та подавати в мережу, що принесе певну окупність. Однак важливо розуміти, що це часто вирішується співвласниками будинку спільно. Якщо говорити про ініціативу держави щодо встановлення сонячних панелей на багатоповерхові будинки, це нереально в сьогоднішніх умовах обмеженого бюджету та пріоритетів, коли військові потреби – це топ пріоритет.
Якщо ж мешканці будинку домовляються між собою, це цілком реально, особливо там, де є така можливість, і це можна використовувати для власних потреб, таких як ліфти чи освітлення, або продавати в мережу. Щодо встановлення акумуляторів, це також можливо, хоча вони все ще досить дорогі. Загалом, ініціатива жителів будинків є ключовою, і якщо вони хочуть реалізувати такий проект, то немає непереборних перешкод або бар’єрів, що заважали б його реалізації. Такі ініціативи вже реалізовуються в Україні.
– Який дефіцит електроенергії буде взимку, враховуючи руйнування які є зараз? Чи може змінитися ситуація із захистом енергооб’єктів з появою з появою F-16?
Ситуація із захистом енергооб’єктів може змінитися з появою систем протиповітряної, а також укриттів 2-го рівня для підстанцій “Укренерго”. Підстанції “Укренерго” можна захистити спорудами, але з електростанціями це зробити набагато складніше, адже це гектари землі, і на це потрібні мільярди доларів. Тому для підстанцій можливо побудувати укриття, а для інших об’єктів потрібна ефективна протиповітряна оборона.
Енергетики працюють над ремонтом та відновленням пошкоджених об’єктів, і якщо не буде додаткових обстрілів, то до наступної зими ми будемо більш-менш готові. Це не означає, що не буде відключень, але вони можуть бути не такими тривалими, як раніше (2-3 години на добу можна витримати). Тому зараз йдуть роботи над тим, щоб проблема була мінімізована і була не такою відчутною наступної зими.
– Як щодо необхідності додаткових системних заходів з підтримки енергетичної мережі. Яка Ваша думка з приводу економічного стимулювання зміщення обсягів споживання з піків у нічний час доби, як варіант для населення збільшення коефіцієнта зниження у нічний час з 0,5 до 0,6-0,7, а також введення плати за використання електроенергії залежно від величини потужності та споживання?
Зараз вночі, у кого є двозоновий лічильник, коефіцієнт з 23:00 до 7:00 становить 0,5, тобто тариф на електроенергію вночі вдвічі нижчий. Якщо встановлено цей лічильник, то можна отримати знижку 60-70%, але навряд чи це дасть значний ефект. Більшість людей не будуть кардинально змінювати свою поведінку через таку незначну різницю.
Основний фактор – це наявність двозонного лічильника. Наразі вони встановлені лише у 12-20% домогосподарств, решта 80% досі користуються однозонними лічильниками. Для більшого поширення двозонних лічильників може знадобитись участь держави та операторів системи розподілу електроенергії для стимулювання встановлення таких лічильників. Це дозволить перенести споживання електроенергії з пікових годин на нічні, коли тариф нижчий.
Загалом, перенесення споживання можливе для деяких побутових приладів, таких як пральні машини, посудомийні машини, бойлери. Однак для пристроїв, які використовуються цілодобово (холодильники, освітлення), або тих, що використовуються за потребою (приготування їжі), ефект буде незначним. Тому ключовим аспектом є саме збільшення кількості домогосподарств із двозонними лічильниками.
Ця дискусія створена CASE Україна за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст дискусії не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.