Про це відчать дані дослідження “Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні у 2024 році”, що проведено фахівцями Інституту соціально-економічної трансформації, CASE-Україна та Економічної експертної платформи.
Нагадаємо, згідно із попереднім дослідженням (за 2023 рік) втрати від схем з ухилення від сплати податків складали 353,5-568 млрд грн на рік.
Лідерами серед найбільших схем мінімізації податків стали схеми із заробітними платами в конвертах (втрати бюджету за новими даними = 200-265 млрд грн на рік) та схеми з контрабандою та сірим імпортом (105-120 млрд грн на рік). Ці дві схеми впевнено очолили перші місця і демонструють щорічне зростання.
Офшорні схеми та транскордонне переміщення прибутку внаслідок валютних обмежень і високої висхідної вартості обслуговування, зумовленої новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та інші) дедалі більше отримують ознаки «елітарності», тобто залишаються доступними лише окремим великим українським компаніям і заможним українцям. Обсяги втечі прибутків за кордон перебувають на історично низькому рівні.
Інші популярні інструменти ухилення/уникнення оподаткування демонструють різнонаправлені тренди. Запровадження процедур адміністрування, таких, як депонування коштів на ПДВ-рахунках, єдиного реєстру податкових накладних (елементи СЕА ПДВ) та автоматичної системи моніторингу (СМКОР) – призвело до зниження обсягів формування схемного податкового кредиту, в той же час схеми уникнення від сплати ПДВ ще зовсім не подолано.
Також позитивні зрушення є із втратами бюджету через схеми та ненаповненість реєстрів землі та нерухомості.
Позитивні тенденцій спостерігаються у питаннях протидії незаконному обігу контрафактних товарів і нелегальної торгівлі, де зазвичай домінують підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби та нафтопродукти). Останні два роки з’явилися позитивні результати детінізації на ринку алкоголю та палива, а на тютюновому ринку щокварталу спостерігаються різні тренди.
❗️Найперспективніші кроки для кардинального скорочення тіньової економіки полягають в радикальному удосконаленні адміністрування, з ліквідацією «конвертів» та перезавантаженням податкової і митної служб.
Є надія, що після успішного перезавантаження БЕБ у 2025-2026 роках – системна боротьба із «скрутками», «конвертами», «сірою» підакцизкою тощо – нарешті зрушить з місця і за деякий час з цими явищами буде покінчено. Також розпочався процес перезавантаження Державної митної служби, що потенційно може радикально зменшити обсяги «сірого імпорту».
Проте, перезавантаження Державної податкової служби поки що не розглянуто навіть у Парламенті, хоча ПЗУ щодо цього (№9243) чекає два роки. Без цього складно буде мінімізувати такі великомасштабні схеми як неофіційна зайнятість і торгівля, зловживання з ПДВ (і, з іншого боку, обтяжливе його адміністрування).