Починаючи з 2014 року, українське суспільство зазнало важливих змін. Деякі з них можна вважати необоротними, або достатньо сталими, щоби забезпечити рушійні сили для подальших трансформацій.
Ключовими серед змін є такі:
• переорієнтація економіки на захід;
• посилення інституційних стримувань і противаг, головним чином — за рахунок дуальної конституції та децентралізації;
• зміна основних суспільних ліній розподілу, — від традиційного етнолінгвістичного до «нового класового розподілу» між «міським креативним» та «олігархічним» класами;
• зміна ідентичності, — формування ядра політичної нації та зміна балансу між умовно «проросійською» та умовно «прозахідною» орієнтаціями;
• значне збільшення впливу сил, що прагнуть модернізації — передусім, громадянського суспільства.
Втім, наразі Революція не спромоглася привести до глибоких зрушень у сфері верховенства права, — принципових змін у здійсненні державою монополії на законне насильство не відбулося. Характер держави принципово не змінився, хоча спостерігається певний прогрес.
Незважаючи на деякі досягнення, значна частина економіки залишається рентоорієнтованою.
Якщо ретельно та зважено керувати рушійними силами, збільшуючи їх потужність, країна має шанс просунутись далі плавним еволюційним шляхом перетворення. В іншому випадку, — можливі нові конфлікти. Найімовірніше, вони можуть бути спричинені порушенням принципу верховенства права, недостатнім забезпеченням реформ правоохоронних органів та судової влади. Протидію суспільства також можуть викликати спроби реверсу досягнень країни після Революції Гідності.
Резюме дослідження українською мовою за посиланням. Повний текст дослідження українською мовою
Резюме дослідження англійською мовою за посиланням. Повний текст дослідження англійською мовою