Метою дослідження було виявити критичні обмеження, що заважають Україні швидко зростати та роблять її найневільнішою економікою в Європі (згідно зі звітом «Економічна свобода у світі», www.freetheworld.com, який щороку оприлюднює канадський Інститут Фрейзера). Для цього було проведено низку обговорень із власниками та топ-менеджерами середніх та великих неолігархічних компаній, що дозволили ідентифікувати чотири групи проблем, які бізнес оцінює як ключові: «Розмір уряду», «Правова система та права власності», «Надійні гроші» та «Регулювання ринку праці».
Економічний розмір держави зріс приблизно з 30% ВВП на початку 2000-х до 41% в 2016 році та продовжує збільшуватися. «Водночас ефективність держави у виконанні своїх обов’язків стосовно громадян, особливо бізнесу, залишається вкрай низькою», – підкреслив старший експерт CASE Україна Володимир Дубровський. Експерти пропонують інституційно зменшити розмір держави – обмежити державні видатки і здійснити приватизацію державних підприємств.
Регулювання ринку праці в Україні обтяжливіше для роботодавців, аніж у середньому в розвинених або посткомуністичних країнах. Вимоги ще радянського Кодексу законів про працю захищають – і те, здебільшого, лише формально – тільки того, у кого вже є легальна робота. Зворотний бік такого «захисту» – це брак добре оплачуваних робочих місць, адже якщо працівника, наприклад, важко звільнити, то роботодавець має добре подумати, перш ніж його найняти. Такий стан справ стримує іноземних інвесторів.
Значна кількість тих, хто постачає товари та послуги, змушені платити данину силовикам. В останні роки найбільші проблеми пов’язані з так званими «економічними» департаментами Служби безпеки України. Автори «Аудиту» пропонують ліквідувати департамент економічної безпеки, передати функції управління боротьби з корупцією НАБУ та Національній поліції, скоротити чисельність співробітників СБУ з нинішніх 30 тис. осіб до 5–6 тис.
Низький рівень монетарної свободи призводить до високих ставок на кредити, що обмежує доступ українців до ресурсів для відкриття і розвитку підприємницької діяльності. Монетарна несвобода зумовлена слабким захистом прав власності, недовірою до надійності національної валюти, незрілістю політичних інститутів, що породжують фіскальну безвідповідальність.
«На мою думку, висновки «Аудиту» мають стати дорожньою картою реформ у новому політичному циклі, після радикального оновлення правлячої еліти», – вважає директор Центру Бендукідзе Володимир Федорин.
“Іноземні інвестори йдуть у ті країни, де їхні інвестиції будуть примножені, а ризик бути втраченими – невагомий. В Україні мало заробити гроші – треба заробіток ще захистити, – пояснює необхідність впровадження реформ з підвищення економічних свобод генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа, який разом з іншими бізнесменами брав участь у обговореннях звіту. – Інвестор, за рівних умов заробити в Україні чи іншій країні, зробить вибір не на нашу користь. І поки ми не доведемо світові, що ми є вільною країною для бізнесу, інвестиції проходитимуть повз нас”.