Реформування системи оплати праці чиновників це в перше не про підвищення заробітної плати, тим більше якщо це насправді індексація на інфляцію без збереження співвідношень. Насправді метою реформи оплати праці є прозорість та передбачуваність заробітної плати. Заробіток держслужбовців має напряму залежати від складності та обсягу виконаних завдань.
На сьогодні ж механізм оплати праці стимулює панібратство та кумівство. Левова частина винагороди мало пов’язана із складністю завдань та/або інтенсивністю праці. Так, окрім окладу державні службовці можуть отримувати інші чисельні виплати: надбавку за вислугу років (яка не передбачає жодних додаткових умов окрім як залишитися на держслужбі), надбавку за ранг (визначається по суті тривалістю роботи), премії та матеріальну допомогу, на 60% можна підвищити свій оклад за роботу з державною таємницею. Державні службовці також отримують доплати за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи. Однак ці виплати суб’єктивні через відсутність уніфікованої класифікації завдань і функцій органів державної влади в розрізі посад.
Досі відбуваються маніпуляції з розподілом коштів фонду економії, не ліквідовані різниці в оплаті праці державних службовців на одному рівні в різних міністерствах, ЦОВВ та МДА. Залишається значна кількість вакантних посад державної служби, які насправді слугують способом зарезервувати ресурси на більший фонд оплати праці відомства. Так станом на кінець 2021 року на держслужбі 204,9 тис. штатних посад з яких 29 тис. – вакантні. Як наслідок наявний неофіційний рейтинг найбагатших міністерств, центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та місцевих державних адміністрацій (МДА). В рамках однієї підкатегорії посад держслужбовців в різних рівнях органів державної влади різниця середньої зарплати сягає 3-4 разів.
За даними моніторингу оплати праці НАДС, в центральних органах влади середня варіативна складова становить 170% до посадового окладу, а максимальна – 600%. Максимальна середня заробітна плата держслужбовця у 2020 році становила 131 513 грн/міс., а найменша – в 18 разів менше або 7307 грн/міс. Для того, щоб оплата праці на аналогічній посаді в різних установах була порівнянною, передбачалося, що класифікація всіх посад мала б бути описана до 1 червня 2022 року, а старт нової моделі заплановано з 1 січня 2023 року. Це – передумова для підвищення посадових окладів усіх державних службовців. Класифікація дозволяє розподілити посади за функціональним спрямуванням і таким чином розробити прозорий підхід для оплати праці на схожих посадах як в рамках однієї установи, так і в інших органах влади на аналогічних посадах, забезпечити єдиний підхід для всіх органів влади. Спеціальна електронна система управління людськими ресурсами (HRMIS) необхідна для того, щоб отримувати актуальну та правдиву інформацію про оплату праці та фактичну чисельність персоналу.
На жаль у зв’язку з воєнним станом НАДС повідомило про призупинення класифікації посад. До HRMIS на початок цього року приєдналося лише 35% органів державної влади замість запланованих 75%. Реформою оплати праці держслужбовців хоча і передбачено скорочення варіативної складової, але недостатньо.
І частину цих речей навіть відображено Концепцією реформи оплати праці держслужбовців схваленою у 2020 році. В найближчому майбутньому серед кроків які можна було б розглядати як проведення реформи: подальше скорочення варіативної складової оплати праці, селективне преміювання з фіксованого преміального фонду відомства, зміна умов призначення надбавки за стаж, довести до логічного завершення класифікацію посад та відповідно схему окладів, відв’язатися від ринкового рівня оплати, скоротити кількість вакантних посад.
Проєкт фінансується Фондом міжнародної солідарності в рамках програми польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
Публікація висловлює виключно думку автора та не може сприйматися, як офіційне становище Фонду міжнародної солідарності чи Міністерства закордонних справ Республіки Польща.