Частина проблем лежить на поверхні – погані матеріальне забезпечення та стан приміщень, де навчаються школярі, хронічний брак фінансування, низька мотивація вчителів і їхня низька зарплата, постійні прохання адміністрації школи і батьківських комітетів здати кошти батьків для вирішення оперативних проблем навчальних закладів, питання щодо якості харчування, якість навчальних програм, проблеми з довезенням дітей.
Частина проблем більш глибинна, відома для порівняно вузького кола людей. Передусім ідеться про проблеми
автономності школи в прийнятті управлінських, фінансових і кадрових рішень. Це суттєво ускладнює процес
вирішення господарських і фінансових питань.
Надзвичайно важливий аспект – академічна успішність. Чимало українців звикли думати про те, що попри всі
негаразди в Україні хороша освіта – і вища, і середня. Проте, як виявилося, це не зовсім так. Про не надто високі
академічні успіхи українських школярів свідчать результати міжнародного дослідження PISA, який проводить OECD.
Від 2014 року було прийнято низку законів, які сформували правову основу для просування освітньої реформи
загалом і реформи середньої школи зокрема. Реформа децентралізації змінила механізм фінансування шкіл
у громадах. Це збільшило мобільність в управлінні закладами освіти і підвищило його ефективність, але цього
недостатньо, щоб докорінно змінити якість шкільної освіти в Україні.
Нове законодавство, яке врегульовує функціонування шкіл, передбачає можливість впровадження автономії
в школах. Саме це може вирішити велику кількість проблем, пов’язаних з якістю послуг, які надають середні школи.
Завдання цього дослідження – обґрунтування необхідності активного впровадження інструменту шкільної автономії в системі середньої освіти України, розкриття особливостей автономії та надання рекомендацій для вдосконалення системи шкільної освіти.
В дослідженні сфокусовано особливу увагу на 19 громадах з 13 областей України, в яких реалізовується проект
«Децентралізація приносить прозорість та ефективність в освіті та медицині (ДІЄМО), який виконується
міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities). Для аналізу особливостей фінансування шкіл
у зазначених громадах були опрацьовані і статистичні дані (рівень фінансування шкіл, наповненість класів, кількість
учнів на одного вчителя, тощо) та проведено ряд інтерв’ю з представниками громади.
Цільова аудиторія дослідження – представники органів держуправління, адміністрації шкіл, органів управління
освіти, органів місцевого самоуправління, батьки учнів, активістісти та інші зацікавлені особи.