Витрачати по-європейськи: що заважає прозорості бюджетів українських міст

Open Budget – не єдина ініціатива у сфері бюджетної прозорості, створена за кошти ЄС. У 2014 році за підтримки Євросоюзу був запущений проект “Ціна держави“. Як і з “Відкритим бюджетом”, європейське фінансування було виділено на два роки і термін вже закінчився. І так само проект після цього не помер.

“Зараз підтримуємо його за свій кошт і за рахунок приватних інвесторів”, – розповідає керівник проекту, виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. У проекті “Ціна держави” також є кілька компонентів. Серед них – аналіз бюджету держпідприємств і створення “рахунку від держави” – віртуального чека, в якому платник податків може побачити, скільки коштів з його податків пішли на медицину, пенсії, армію тощо.

“Це лише здається, що бюджети підприємств – це цікаво. Зовсім ні. Ті ж держпідприємства – дані про них виявилися значно менш цікаві читачеві, ніж дані про витрати міністерств, хоча гроші там дуже великі”, – каже Боярчук.

“Дуже складно відкривають дані. Ми пишемо запити, скарги, але штраф за це порушення – близько 800 грн. Вони готові все життя платити по 800 грн, аби тільки залишатися закритими”, – пояснив Дмитро Боярчук. За його спостереженнями, тема бюджетної відкритості виявилася занадто “нудною”, щоб стати популярною: “Радикальні, яскраві меседжі дійсно добре розходяться, але тільки-но виявляється, що життя не чорно-біле, що у будь-якої проблеми є відтінки – зацікавленим залишається вузьке коло”.