Документ передбачає запровадження пільгового режиму оподаткування митними платежами, а саме ПДВ, акцизним податком і ввізним митом, виключно тих транспортних засобів, які було ввезено на митну територію України до 31.12.2020 р. без належного оформлення, на правах тимчасового ввезення, відомих як «євробляхи». У такий спосіб депутати намагаються зняти протестне напруження, а не скасувати штучні обмеження на імпорт вживаних авто, які завдають шкоди добробуту українців і бюджету країни.
Ґрунтуючись на результатах єдиного в Україні економічного дослідження про ефект від скасування митних бар’єрів, звертаємо увагу Президента України Володимира Зеленського та народних депутатів на таке:
- Законопроект насправді не вирішує проблеми, а заганяє її вглиб. Справжня проблема полягає не в наявності «євроблях» як таких. Їхня поява – це тільки видимий симптом набагато більшої та глибшої проблеми існування абсолютно неефективного та грабіжницького протекціонізму автомобільної галузі в Україні. За економічною оцінкою CASE Україна, тільки наявні обмеження (основне – акциз з віковим коефіцієнтом) на ввезення легкового транспорту з ціною в Україні від 3 до 16 тис. дол. США коштують українській економіці близько півтора мільярди дол. США на рік добробуту, втраченого за рахунок зниження купівельної спроможності громадян (більше деталей у звіті «Доступне авто проти «вітчизняного виробника»: що приніс українцям протекціонізм автомобільної галузі?»). Законопроект жодним чином не вирішує цю кричущу проблему, натомість спрямований на те, аби прибрати подразник і підкупити тих, хто зараз намагається знизити вартість автомобілів для всіх українців.
- Задля цього документ порушує справедливість і створює хибні стимули. Перевищення термінів тимчасового ввезення – адміністративне правопорушення. Це не злочин і, всупереч пропаганді лобістів автопрому, не завдало збитків державному бюджету, оскільки на підставах, встановлених тогочасним законом, ці транспортні засоби взагалі не могли бути ввезеними в Україну або це було б економічно невигідно завдяки заборонно високим ставкам акцизу. Утім, користувачі таких автомобілів є правопорушниками і мають сплачувати справедливий адміністративний штраф (у розмірі 8500 грн) понад вартість розмитнення авто, завезених надалі; але за жодних умов не мають отримувати пільги, які по суті ставлять їх у краще становище порівняно з рештою громадян. Надання таких пільг – це спроба влади відкупитися від протестувальників, мінімально порушуючи інтереси лобістів – автовиробників та імпортерів. Це суперечить і справедливості, і економічній ефективності, адже подає сигнал про те, що, порушивши закон, можна зрештою виграти більше, аніж бути законослухняним громадянином, стимулюючи такі дії в майбутньому в цій чи інших галузях. Варто зазначити, що самі користувачі «євроблях» в особі ГО «АвтоЄвроСила», яке представляє їхні інтереси, не тільки ніколи не вимагали таких пільг, а й відкрито відкидали відповідні пропозиції, зокрема протестували проти законопроекту № 4643-д.
- Справедливим і економічно обґрунтованим рішенням проблеми було б скасування акцизного податку на колісні транспортні засоби (не тільки легкові), а також запровадження європейських підходів щодо екологічних стандартів, а саме застосування їх лише для виготовлення та продажу нових авто або принаймні пом’якшення обмежень з Євро-5 до Євро-4 на комерційний транспорт, з одночасним запровадженням екологічного контролю тих транспортних засобів, які реально експлуатують в Україні. Проте таке рішення не знайшло підтримки у депутатів, до того ж як основний аргумент виступали нібито втрати бюджету внаслідок обнуління надходжень від акцизу. Цей аргумент базується на хибному розрахунку, який не враховує подвоєння імпорту вживаних автомобілів у разі скасування акцизу (дані економічного розрахунку CASE Україна), що з лихвою компенсує втрати бюджету за рахунок збільшення надходжень від ПДВ і ввізного мита.
- Викликає великі запитання сама формула обчислення плати за розмитнення. По-перше, фактичне звільнення основної вартості транспортного засобу від ПДВ суперечить базовим принципам застосування цього податку. По-друге, у ній залишається віковий коефіцієнт, тобто податок на дешевше авто більший, аніж на дорожче, що суперечить і принципу соціальної справедливості, відображеному, зокрема, у п. 4.1.6 статті 4 Податкового кодексу України, і рішенням Європейського Суду C-290/05 і C-333/05 від 5 жовтня 2006 року, де вказано на незаконність вікового коефіцієнта, який збільшує податок зі зниженням ціни товару. Директива ЄС від 16.12.2008 № 2008/118/ЄС і стаття 110 Договору про функціонування ЄС забороняє оподатковувати імпортні товари більшим податком, аніж місцеві, запроваджуючи в такий спосіб де-факто митні бар’єри. Нарешті само собою збереження акцизного податку на легкові автомобілі суперечить сутності цього податку і не відповідає духу Статті 1 Директиви ЄС від 16.12.2008 № 2008/118/ЄС, де міститься вичерпний перелік підакцизних груп товарів, в якому немає автомобілів. Звичайно, Україна ще не є членом ЄС, тому суто формально ці суперечності не можна вважати порушенням євроінтеграційних зобов’язань, але за своїм духом законопроект № 4643-д є так само антиєвропейським, як і чинний акцизний збір на автомобілі.
Отже, вважаємо, що депутати Верховної Ради припустилася помилки, підтримавши цей законопроект. Закликаємо Президента України накласти на нього вето, а всіх причетних – перейти до вирішення основної проблеми, зняття штучних перешкод для завезення вживаних автомобілів. І робити це у спосіб, стисло окреслений вище, замість хибних підходів, закладених у законопроекті № 4643-д.
Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна