Перш за все варто зазначити, що документ вперше за останні роки — напрацьовувався у закритому режимі, за інформацією яку ми маємо — без будь-яких консультацій з науковцями, громадянським суспільством та представниками бізнесу. Такий не інклюзивний процес значно погіршує якість документів, підважує їхню легітимність, та ускладнює реалізації відповідних пропозицій.
Національна стратегія доходів містить як позитивні пропозиції, так і низку негативних та ризикових пропозицій. Зокрема:
Позитивні:
– Забезпечити попередження та усунення корупційних ризиків в діяльності ДПС шляхом виконання Антикорупційної програми ДПС на 2023–2025 роки та її оновлення.
– Забезпечити удосконалення системи запобігання і протидії корупції у Держмитслужбі, впровадження механізмів прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у діяльності митних органів шляхом виконання Антикорупційної програми Держмитслужби.
Проте, треба зазначити, що цих заходів далеко не достатньо для створення якісно нових служб, здатних, з одного боку, забезпечити закриття основних схем ухилення від податків, а, з іншого — заслужити довіру платників податків.
– ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором (ІТ-установою).
– Забезпечення інтеграції з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів, системами платіжної інформації тощо.
Однак, треба зазначити, що система цифрової простежуваності в адмініструванні акцизних податків є дуже витратною, при цьому аналіз балансу вигод і витрат від її запровадження не був представлених громадськості та законодавцям. Тому цей пункт в цій частині є позитивом тільки в разі, якщо такий баланс є позитивним.
– Увідповіднювати ПДВ до законодавства ЄС, скасувавши при цьому знижені ставки та пільги, які не передбачені директивою ЄС про ПДВ. Підвищивши поріг реєстрації платників ПДВ.
На жаль, цей пункт присутній тільки у підсумковій таблиці, але відсутній у тексті документа.
– Розробити законодавчі зміни для визначення правових засад та механізмів здійснення оцінки майна, яка відображатиме поточну ринкову вартість об’єктів нерухомості та яку можна буде використовувати в цілях оподаткування майна, включаючи заходи щодо зменшення можливостей для корупції в процесі оцінки. Цей пункт є позитивним за умови, що у ньому йдеться про масову оцінку на підставі узагальнених даних. В іншому разі цю пропозицію треба розглядати як сумнівну з точки зору витрат і вигод та таку, що несе корупційні ризики.
– Забезпечити запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, виявлення ризикових операцій та посилення заходів щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
– Покращення обміну податковою інформацією з відповідними органами інших країн з метою запобігання транскордонним схемам ухилення від оподаткування.
– Забезпечити підвищення заробітної плати посадових осіб митних органів до ринкового рівня з метою підвищення ефективності роботи митних органів та доброчесності їх посадових осіб, запровадити ефективні КРІ для ДМС.
Водночас відсутні відповідні пропозиції щодо ДПС, яка теж потребує щонайменше нових КРІ
Негативні:
- Реформувати спрощену систему оподаткування (далі – ССО), звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб, запровадивши запобіжники для зменшення зловживань та збільшивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства. Детальніше:
а) з 2027 року юрособи не зможуть застосовувати ССО, протягом 2024-2026 рр. ставка єдиного податку для юросіб на 3-ої групі буде поступово збільшуватися до 18% від обсягу прибутку до оподаткування;
б) друга та третя групи ЄП для фізичних осіб-підприємців будуть об’єднані в одну групу, що почне сплачуватиме податок від обсягу отриманого доходу в діапазоні 3%-17% (польська модель режиму разового платежу). Найбільш негативні норми — передбачений обов’язок для фізосіб — підприємців на ССО вести облік та документально підтверджувати походження всіх товарів, друга група ЄП втрачає фіксованість податку (на % з доходу);
в) перша група платників ЄП буде звужена (шляхом виключення з так званих неї високомаржинальних видів діяльності), замість фіксованого податку 1 групу переведуть на податок з обороту;
г) касові апарати будуть обов’язковими для всіх (тотальна фіскалізація)
д) обов’язкова реєстрація платниками ПДВ по досягненню ліміту в 1 млн грн річного обороту, та ще й з обов’язком подавати стандартний аудиторський файл, що на практиці означає необхідність ведення практично повного бухгалтерського обліку з залученням фахівця. При такому обороті тільки зарплата такого фахівця з відповідними нарахуваннями буде становити понад 10% обороту, що робить легальний бізнес такого масштабу нежиттєздатним взагалі
Реалізація таких норм не призведе до досягнення запланованої Стратегією мети — зменшення зловживань великим бізнесом із застосуванням ССО. Такі норми на практиці призведуть до перетворення спрощеної системи на наближену до загальної, нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, яких приваблювала у ССО виключно її простота, відсутність обліку та помірні ставки. Це, своєю чергою, призведе до масової тінізації — фактично, повернення ситуації до 1999 р. Зазначимо, що попередня спроба знищення ССО урядом Азарова у 2010 р. призвела до масових протестів, і, разом з подальшим погіршенням умов ССО, закінчилася втратою 2.2 млн легальних робочих місць у мікробізнесі.
Окрім того, Україна втратить єдину перевагу, завдяки якій останні роки зростали інноваційні галузі, не набувши інших переваг (все ще корумпована податкова та митну служби, нереформована судова система, слабкий рівень держуправління). Загалом спроби утискання лише спрощеної системи оподаткування, як інструментарію потенційного (бо будь-яких розрахунків втрат бюджету не наведено) уникнення від оподаткування, без розв’язання проблеми агресивної податкової поведінки з боку великих та надвеликих компаній — є контрпродуктивними.
- Скасування спрощеної системи для аграрного сектору
Окремо варто виділити недоцільність скасування спрощеної системи для аграрного сектору, бо це єдина перевага українських фермерів, яка компенсувала значні дотації, які надаються аграріям країн ЄС, дешеві кредити, які є у них, якісну судову систему в ЄС тощо. Також простота оподаткування і неможливість ухилення є дуже значними перевагами в умовах села як для платників, так і для контрольних органів.
- Відновити прогресивну шкалу ставок ПДФО
Запровадження ще двох ставок (дві значно підвищені від 18% ставки ПДФО) не є оптимальним рішенням для України. Підвищена ставка зменшує стимули до праці — чим вище ставка податку, тим меншою є мотивація людини працювати більше або заробляти більше. Крім того, це призведе до збільшення стимулів для ухилення від оподаткування, ускладнення адміністрування, порушення принципу справедливості. Вважаємо за потрібне зберегти єдину ставку ПДФО як фактору більш справедливого та зручного адміністрування — платники податків витрачають значно менше часу і зусиль на дотримання процедур контролю, здійснення податкових платежів та на перевірки. Більш того, свого часу від прогресивної шкали відмовилися (у 2004 році) через її значні недоліки.
- В рамках боротьби з податковим боргом надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу. Ця норма несе значні корупційні ризики, а також закріплює законодавчо порушення конституційного принципу презумпції невинуватості.
05. Податківці отримують повний доступ до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). Це створює значні корупційні ризики та можливо тільки за добровільної згоди платника податків. Зазначене, поряд зі скасування мораторію на перевірки під час війни, створює політику надзвичайно агресивного збору податків. Проте досвід 2020-2022 рр. чітко показав, що відсутність перевірок майже ніяк не позначилася на сплаті податків. Це вказує на те, що абсолютна більшість таких перевірок є зайвими з фіскальної точки зору, отже тільки призводять до непродуктивних втрат як з боку бізнесу, так і з боку держави, а також створюють корупційні ризики. Ймовірно, корупційні можливості, які створюють перевірки, є одним з головних факторів, який призводить до надмірної їх кількості та поспішного відтворення.
Ризикові пункти:
- У тексті прямо не говориться про запровадження непрямих методів контролю доходів фізичних осіб, але міститься натяк на те, що міжнародний обмін інформацією (який сам по собі є прогресивним інструментом) може допомогти при їх запровадженні.
- Гармонізація з нормами ЄС пільг при оформленні митних платежів на практиці означає оподаткування ПДВ усіх товарів, що через кордон пересилаються поштою, незалежно від їхньої вартості. Вартість адміністрування таких платежів (як для держави, так і для платників податків) та відповідні корупційні ризики такого рішення не проаналізовано, а вони можуть бути вельми високими. Доцільним є проведення аналізу витрат-вигід щодо такої новації, перш ніж розглядати можливість її запровадження.
Виходячи з викладеного вище фахівці аналітичних центрів зазначають, що Стратегія поряд з позитивними пропозиціями — передбачає розширенням дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладненням адміністрування, що закладає у діяльність нереформованої податкової служби ще більш агресивну модель взаємодії з платниками податків. Окрім того, до Стратегії закладено низку хибних принципів, а саме:
- механічне перенесення норм розвинутих країн на український ґрунт. Попри справедливе зауваження щодо особливостей України, які вимагають спеціальних підходів у преамбулі, надалі по тексту цей принцип ігнорується
- намагання зберегти корупційну та репресивну “інституційну пам’ять” ДПС та ДМС. Попередні спроби такого половинчастого реформування не призвели до кардинальних змін, але Стратегією пропонується їх продовжувати
- наголос на обтяжливому контролі фізичних осіб та мікробізнесу, який несе багато ризиків, замість фокусування зусиль на закритті найбільших схем ухилення від оподаткування, які пов’язані переважно з великим бізнесом. Такий підхід суперечить “принципу Парето”, і не є виправданим
- наголос на збільшенні надходжень від ПДФО, який, згідно з дослідженнями ОЕСР, є одним з тих податків, що найбільше пригнічують економічне зростання — замість податкового маневру у бік зменшення податкового тиску на доходи шляхом збільшення його на ресурси, особливо землю та нерухоме майно, оподаткування яких за тими ж дослідженнями значно менше шкодить зростанню
- поблажливе ставлення до вибіркових інструментів промислової політики. За наведеними у Стратегії оцінками, фіскальна вартість таких інструментів наближається до такої від реформування корпоративного податку із заміною дискреційного податку на прибуток податком на виведений капітал, що радикально спрощує адміністрування та усуває низку можливостей як для корупції, так і для ухилення від податків. При цьому економічно стимули для інвестицій забезпечуються рівномірно, а не вибірково, відповідно до одного з заявлених підходів Стратегії.
- в багатьох аспектах робиться наголос на інструментах політики, які вже довели свою низьку спроможність або шкідливість. Наприклад, це вихолощення ССО, перетасовування штату та намагання запровадити етичні норми у ДПС, ставка на підрозділи внутрішньої безпеки та антикорупції у ДПС та ДМС, прогресивна шкала ПДФО тощо.
Замість повного перезавантаження ДМС та ДПС за участі міжнародних експертів Стратегія передбачає черговий перерозподіл організаційної структури та штатних розписів, новий перелік низових податкових інспекцій. Подібний підхід себе вже скомпрометував, і напевне не забезпечить довіри до податкових органів. Також відсутні чіткі критерії створення такої довіри у сенсі результату, вимірюваного незалежним (від ДПС та Мінфіну) дослідженням думки платників податків. Натомість критерій для наділення податківців широкими дискреційними повноваженнями та фактичного скасування ССО прописаний у вигляді заходів, які треба вжити, безвідносно до результатів, які вони принесуть. Крім того — у Стратегії відсутні пункти щодо перезавантаження Бюро економічної безпеки, яке на цей час працює вкрай неефективно.
Стратегією Міністерство фінансів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, на маючи головного — європейського верховенства права, європейської якості держуправління, європейського низького рівня корупції у держорганах. За відсутності європейських інклюзивних якісних інституцій — застосування лише європейських інструментів призведе до збільшення корупційних можливостей, тиску на бізнес нереформованих правоохоронних та перевіряючих органів, посилення тінізації економіки. Україна все ще потребує простої та справедливої податкової системи, викорінення практики презумпції вини у податковому та митному адмініструванні — що створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання.
Реалізація зазначених у зверненні негативних пунктів Стратегії стане одним з ключових факторів, який наряду з тривалою війною та економічною кризою гальмуватиме у майбутньому економічне відновлення України. Тому що таке надскладне та роздуте, нестабільне та недружне до бізнесу податкове законодавство, скоріше за все, не здатне обслуговувати ослаблену війною економіку та продукувати швидке економічне відновлення.
Закликаємо Кабінет Міністрів та народних депутатів організувати інклюзивний процес обговорення та зміни Стратегії доходів, за участі провідних аналітичних центрів та бізнес-асоціацій, провести повноцінний аналіз витрат-вигід ключових пропозицій Стратегії та опублікувати результати аналізу для публічного обговорення.
Аналітичні центри:
CASE Україна
Палата податкових консультантів
Інститут соціально-економічної трансформації
Інститут фінансів та права
Інститут Податкових Реформ
Податкова група Економічної експертної платформи
Аналітичний центр Advanter Group