Під загрозою два доходи: чому догляд за пораненим ветераном стосується всієї економіки
Після завершення війни кількість ветеранів і членів їхніх родин може сягнути 5–6 млн осіб, а за ширшими оцінками — до 9 млн, або понад чверть населення України. Тому їхня реінтеграція, зайнятість і здатність забезпечувати себе безпосередньо впливатимуть на темпи відновлення країни.
У колонці для РБК-Україна експертка CASE Україна з ветеранської політики Олена Бичкова пояснює: нестача професійного довготривалого догляду створює приховані економічні втрати. Якщо поранений ветеран не може працювати, а хтось із близьких звільняється або скорочує зайнятість заради догляду, родина ризикує втратити одразу два доходи. Роботодавці втрачають працівників, бюджет — податкові надходження, а потреба в соціальній допомозі зростає.
Нині близько 65% потреб у догляді родини покривають самостійно або вони залишаються незадоволеними. Держава спроможна забезпечити лише 21% реального попиту. На близьких покладається не тільки щоденна допомога, а й організація реабілітації, поїздок, оформлення документів та взаємодія з різними установами. До втрати заробітку додаються витрати на лікування, транспорт, проживання та переоблаштування житла.
Репрезентативних даних про економічні втрати українських доглядальників поки немає. Водночас дослідження RAND у США показало, що вони втрачають у середньому понад $4,5 тис. потенційного доходу на рік, а 27% змушені скорочувати робочий час, змінювати роботу або стикаються з дискримінацією.
Підтримку слід планувати ще до виписки ветерана з лікарні, оцінюючи не лише його потреби, а й можливості родини. Індивідуальний план може передбачати професійний догляд удома, персонального асистента, денні послуги, соціальне таксі, тимчасову заміну доглядальника та психологічну допомогу.
Ефективність системи варто вимірювати тим, чи отримує ветеран необхідну підтримку, чи зберігають близькі роботу та чи не біднішає сім’я через догляд. Такі послуги — не просто соціальні витрати, а інвестиція у збереження зайнятості, доходів і людського капіталу України.
Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.