Про це йшлося на вебінарі аналітичного центру CASE Україна “Заборона імпорту “битих” авто: корупційній ризики та економічні втрати”. Захід організований в межах дослідження «Доступне авто проти вітчизняного виробника: що приніс українцям протекціонізм в автомобільній галузі?», яке фінансує Atlas Network (США) задля поширення ідей вільного ринку та економічної свободи.
Як зазначив експерт з правових питань CASE Україна Андрій Саварець, зазначеним проєктом створюється норма, не передбачена законодавством. «Складається парадоксальна ситуація, коли митним законодавством не забороняється ввезення автомобілів після ДТП, а при постановці на облік виникають заборони. Також запроваджуються додаткові перешкоди у вигляді необхідності надавати переклад реєстраційних документів та проставлення апостилю», – зазначив Андрій Саварець.
За його словами, у проєкті також нечітко прописаний пункт про те, що «транспортний засіб, який підлягає утилізації, не є документом, який підтверджує реєстрацію транспортного засобу». Враховуючи, що у Сполучених Штатах є кілька десятків сертифікатів на реєстрацію автомобілів, виникнуть питання, який саме з них потрібен для підтвердження того, що ТС підлягає утилізації. Таке неоднозначне тлумачення норм, на переконання юриста, підвищить корупційні ризики.
Окрім того, що ця постанова протирічить українському законодавству, вона ще й не відповідає міжнародним угодам. Так, директива Ради 1999/37/ЄЕС від 14 квітня 1999 року щодо реєстрації документів на транспортні засоби, на яку посилаються розробники постанови, не регулює питання реєстрації автомобілів, ввезених з третіх країн. Автори документу також посилаються на Гаазьку конвенцію, вимагаючи ввести переклад реєстраційних документів та апостиль. Але насправді зазначені норми конвенції не поширюються на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.
Свою думку висловила і Юлія Риковська – директорка компанії WEST AUTO HUB, яка займається імпортом транспортних засобів, зокрема із США. За її словами, 2019 року до України було імпортовано 430 автомобілів, з яких із Америки – 83 тисячі, тобто, близько 20%.
«Але останніми роками є тенденція до зростання імпорту з США. По-перше, якщо порівнювати з ідентичними машинами з ЄС, американські на 20-30% дешевші. Так, це автомобілі з пошкодженнями. Але дуже часто йдеться про незначні лакофарбові пошкодження, які не впливають на безпеку, проте значно впливають на ціну. Адже вартість ремонту в цьому випадку складатиме не більше 10% від вартості авто», – зазначила пані Риковська.
Вона наголосила що, оскільки є попит на такі машини, люди шукатимуть можливості їх завезти до країни. І будуть ремонтувати їх у Грузії або Литві, робити нові дозвільні документи для реєстрації, що призведе до їхнього здороження.
Своєю чергою співзасновник ГО «Доступне авто» Станіслав Бучацький переконаний, що в цій постанові стосовно американських автомобілів прослідковується інтерес бізнесменів, які є власниками автомобільних заводів або займаються ввезенням нових машин.
«Тут інтерес автобізнесу, який займається продажем нових машин. За статистикою, щорічно до України ввозиться приблизно 80 тисяч американських машин. А нових – приблизно 88 тисяч. Тобто, ринок практично дорівнює. Це прямі конкуренти, бо ціна машин з США починається від 10 тисяч доларів, так само, як і нові. Це також вигідно українським корупціонерам. Чиновники раді можливостям нових схем, щоб незаконно заробити. Будь-яка проблема породжує запит на її вирішення»», – зазначив Бучацький.
За його словами, автори постанови на словах опікуються тим, щоб до України не заїжджав «автохлам», проте, на думку активіста, американський автомобіль, якісно відновлений після ДТП, набагато кращий, ніж 40-річні «Жигулі».
З колегою погодився старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.
«Американські машини безпечніші за європейські, і навіть у пошкодженому стані вони не втрачають своїх властивостей безпеки. Плюс цей ланцюжок давав роботу компаніям-посередникам, ремонтним компаніям, надходження до бюджету від розмитнення. І головне – вигравав кінцевий споживач, який за дуже помірні гроші мав можливість придбати якісне авто. А зараз лобісти ламають схему завозу імпортних автомобілів суто з егоїстичних міркувань. Це будуть втрати і для українського бізнесу, і споживачів», – переконаний пан Дубровський.
Він спростував тезу, що пошкоджені американські автомобілі становлять небезпеку для українських учасників дорожнього руху.
«Те, що авто має позначку “не підлягає реєстрації в США”, стосується виключно США, та не є свідченням про поганий технічний стан авто. Багато машин приїжджають з мінімальними пошкодженнями і не становлять жодної небезпеки для нового власника. Окрім того, усі авто перед постановкою на облік проходять сертифікацію. Їх відновлюють, перевіряють відповідність стандартам, і аж тоді видають сертифікат. Це ще один документ, який підтверджує безпеку експлуатації. В іншому випадку, варто визнати, що сертифікація насправді не виконує жодної практичної функції, та замінити її на первинний технічний огляд», – підсумував старший економіст CASE Україна.
За словами пана Дубровського, в разі, якщо постанова таки буде прийнята, автомобілі з США подорожчають через ціну виготовлення необхідного пакету документів, і, можливо, будуть імпортуватися не напряму, а через Грузію.
Як зазначили учасники вебінару, потрібно створити суспільний резонанс, щоб прибрати з постанови Кабміну найбільш контраверсійні речі, які суперечать законодавству та шкодять українським споживачам. Правники стверджують, що вже зараз текст документу відрізняється від попереднього – з нього зникли деякі категоричні речі на кшталт необхідності проставлення апостиля тощо. Проте нотаріальне завірення і норма про заборону державної реєстрації ТС, які підлягають утилізації, залишилася. І розмитість цієї норми створює можливості для зловживань.