За чотири роки повномасштабної війни Україна створила одну з найдинамічніших оборонних екосистем Європи: близько 1 100 приватних компаній, понад 2 300 стартапів і дослідницьких команд та більш як 400 тис. працівників. У 2025 році держава закупила в українських виробників продукції майже на 430 млрд грн, а їхня частка в закупівлях летальної номенклатури зросла до 82%.
Головний технологічний прорив забезпечив приватний сектор — передусім у дронах, засобах РЕБ, зв’язку, роботизованих і контрдронових системах. У 2025 році Україна виробила 4,5 млн дронів, а потенціал FPV-сегмента у 2026 році перевищує 8 млн одиниць. Загальна спроможність ОПК зросла з $1 млрд у 2022 році до $50–55 млрд, однак частина ліній простоює через нестачу замовлень.
Головні бар’єри — повільні закупівлі та слабке планування, відсутність єдиних стандартів і процедур тестування, дефіцит фінансування й кадрів, залежність від імпортних компонентів і фрагментація ринку. Brave1 Market, DOT-Chain Defence та «єБали» вже скорочують шлях техніки до фронту: окремі постачання займають близько 10 днів, а через «єБали» замовлено техніки приблизно на 14 млрд грн. Проте цифровізації недостатньо без цілісної промислової політики.
Окрема проблема — експорт. За щонайменше 40% незавантажених потужностей виробники проходять непрозору процедуру, що може тривати пів року. Із понад 200 розглянутих заявок фактично дозволяли переважно тимчасове вивезення продукції на виставки чи демонстрації.
Звіт пропонує єдиний маршрут від розробки до серійного контракту, довгострокове планування, уніфіковані стандарти, спільні виробництва та цифровий портал для компаній. Експорт має охоплювати лише надлишкову продукцію, не шкодити забезпеченню Сил оборони та спиратися на чіткі строки, електронні процедури й контроль кінцевого використання.
Оптимальна модель ОПК — змішана: держава відповідає за стратегію, безпеку та великі промислові спроможності, а приватний сектор — за швидкість, конкуренцію й інновації. Наступне завдання — перетворити воєнний технологічний ривок на сталу галузь, яка зміцнюватиме обороноздатність та економіку України.
Аналітичний звіт створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст звіту є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.