Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухиляння/уникання оподаткування в Україні за 2025 рік
Найбільші схеми ухилення та уникання оподаткування коштують українському бюджету сотні мільярдів гривень у 2025 році. За оцінками нового дослідження CASE Україна, Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) та Економічної експертної платформи (ЕЕП), найбільший фіскальний розрив у 2025 році створювали зарплати «в конвертах», порушення митних правил і «сірий» імпорт, а також контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами.
Якщо арифметично скласти оцінки всіх проаналізованих у дослідженні категорій, потенційні втрати становлять близько 535–615 млрд грн на рік. За минулорічними розрахунками ця сума складала 429-543 млрд грн. Водночас це не означає, що саме таку суму бюджет фактично недоотримує: частина схем перетинається, а втрати від одних механізмів уже частково враховані в інших. Тому фактична сукупна сума є нижчою.
Найбільші схеми у 2025:
- Заробітні плати «в конвертах» та неофіційна зайнятість — 237–262 млрд грн втрат бюджету на рік. Це найбільший канал тінізації. Роком раніше втрати оцінювалися у 200–265 млрд грн.
- Порушення митних правил, контрабанда, «сірий» імпорт і корупція на кордоні — 110–125 млрд грн. Торік сума втрат складала 105-120 млрд грн.
- Контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами — 37–41 млрд грн. Йдеться насамперед про тютюн, пальне та алкоголь.
- Фіктивне підприємництво, «дропи», підміна кодів, «карусельні» та інші схеми — близько 38–48 млрд грн, хоча значна частина цих втрат перетинається з іншими категоріями.
- «Скрутки» та формування ризикового податкового кредиту з ПДВ — близько 14–16 млрд грн на рік.
- Офшорні схеми та переміщення прибутків за кордон — близько 12–14 млрд грн.
- Схеми з оподаткуванням землі та нерухомості — близько 18–20 млрд грн.
Підсумкова таблиця дослідження також оцінює втрати від «ФОП замість найму» у 17–18 млрд грн, дроблення бізнесу та заниження виручки через ФОП — у 10–19 млрд грн, а окремі схеми переведення коштів у готівку через ФОП третьої групи — у 26–28 млрд грн.
Лише три найбільші групи — зарплати «в конвертах», «сірий» імпорт та контрафакт — формують оцінювані втрати на рівні 384–428 млрд грн на рік.
Дослідження руйнує поширену тезу, що головною причиною податкових втрат в Україні є спрощена система оподаткування. Зловживання спрощеною системою існують, однак за фіскальним масштабом вони суттєво поступаються зарплатам «у конвертах», контрабанді та великим технологічним схемам. Автори наголошують: посилення адміністративного тиску на мікробізнес саме по собі не здатне дати Україні прорив у детінізації.
Великі схеми поступово відступають, але проблема не зникла
Один із позитивних висновків дослідження — схеми, які ще кілька років тому були серед наймасштабніших, поступово скорочуються. Обсяги офшорного переміщення прибутків перебувають на історично низькому рівні, а масштаби ПДВ-«скруток» суттєво менші за пікові показники 2019–2020 рр.
Автори дослідження вважають, що справжній прорив можливий через повноцінне перезавантаження Державної податкової та Державної митної служб, завершення реформи Бюро економічної безпеки, ліквідацію «конвертаційних центрів», підвищення якості податкового і митного адміністрування та продовження судової реформи. Серед рекомендацій також — відбір керівництва та працівників ключових фіскальних органів на прозорих конкурсах, посилення аналітичної роботи та оцінювання ефективності служб за скороченням реального податкового розриву, а не лише за виконанням плану надходжень.
Важливим чинником подальшої детінізації автори називають і збереження незалежної антикорупційної інфраструктури та послідовність уже розпочатих інституційних реформ.
Дослідження «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухиляння/уникання оподаткування в Україні» здійснено фахівцями CASE Україна, ІСЕТ та ЕЕП за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) та NED.