Криза близька. Чи витримає Україна?

Аналітики Міжнародного валютного фонду попередили про зростання ймовірності виникнення чергової глобальної фінансової кризи. Серед основних деструктивних чинників глава МВФ Крістін Лагард, яку цитує агентство Bloomberg, назвала протекціоністську риторику, що приводить до виникнення додаткових торгових бар’єрів, і посилений тиск на ринки, що розвиваються, викликане зміцненням американського долара і жорсткістю грошово-кредитної політики США.

Тому, щоб запобігти кризі, Лагард закликала політичних лідерів якомога швидше вирішити торговельні протиріччя, поки вони не привели до незворотних процесів. Найбільші ризики у цій області, звичайно ж, пов’язані з «митним» протистоянням двох найбільших економік світу – Сполучених Штатів Америки та Китаю.

Особливість сучасних світових криз у тому, що їх наслідки (при великих, здавалося б, масштабах) менш болючі для стабільних економічних систем, що мають амортизаційні можливості для згладжування падіння. До того ж, такі економіки швидко відновлюються після кризи, очищаючись та отримуючи нові імпульси для розвитку.

Зате для деяких економік, що розвиваються, такі удари можуть виявитися «смертельними».

У «зоні ризику» й економіка України, яка лише «відштовхнулася від дна» після падіння, викликаного російською агресією та низкою «внутрішніх» деструктивних явищ. Чи є рецепт порятунку та чи встигне країна напрацювати запас міцності у разі, якщо криза вдарить у наступному році або на початку 2020-х.

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський вважає, що наслідки майбутньої кризи для нашої країни будуть досить значними, але не «смертельними» й навіть не такими болючими як у 2008-му. Адже тоді на загальний фон негативних тенденцій у світовій економіці накладалися ще й внутрішні проблеми, пов’язані з перекосами на вітчизняному ринку. Йдеться, зокрема, про проблеми банківського сектору та сфери нерухомості.

«Пам’ятаєте, як популярні у середині 2000-х були так звані« валютні »кредити? Їх було видано десятки тисяч. Причому, більшість – без належного забезпечення, – нагадує економіст. – І рано чи пізно штучні «бульбашки» повинні «лопнути». Тому криза лише прискорила цей процес ».

Зараз же банківська система країни оздоровилась. І подібних загроз, на думку Володимира Дубровського, немає. Також, як й у 2008-му, «згладжування» негативних явищ, пов’язаних з глобальною кризою, зокрема, запобігання банкрутств підприємств, сприятиме відсутність в Україні повноцінного фондового ринку. Як то кажуть, «не було б щастя, та нещастя допоможе» …

Криза означатиме погіршення світової кон’юнктури і, відповідно, зниження цін на сировинні товари, які є основою вітчизняного експорту, – прогнозує економіст Володимир Дубровський. Він нагадує, що саме вони є основним джерелом валютних надходжень та підтримки дефіциту зовнішньої торгівлі на більш-менш прийнятному рівні.

«Проблема в тому, що в кризові періоди сировинний експорт найбільш чутливий: всяке уповільнення економічних процесів призводить до зниження попиту, а отже, стрімкому падінню цін на сировину. Крім того, оскільки майбутня криза, за прогнозами аналітиків, найсильніше вдарить по ЄС, можуть постраждати наші заробітчани на європейських просторах, масово потрапивши під звільнення », – вважає експерт.

А це – ще один ризик для надходження в країну валюти. І викликана цими деструктивними процесами девальвація не тільки призведе до зростання внутрішніх цін, а й позначиться на виконанні Україною боргових зобов’язань. Адже наш зовнішній борг, в основному, номінований в «твердої» валюти. Тому в разі падіння курсу гривні об’єми заборгованості зростуть, до того ж, подорожчає її обслуговування. Колосальний зовнішній борг – самий негативний чинник, який був відсутній в «горезвісному» 2008-му, продовжує Дубровський.

«На жаль, вплинути на зовнішні чинники Україна не в змозі. Як не вдасться повністю уникнути кризових явищ в світових масштабах. Разом з тим наближення кризи може стимулювати стратегічну переорієнтацію вітчизняної економіки з масового продажу на зовнішніх ринках сировини на експорт інтелектуальних послуг, інновацій.

Мова йде про пожвавлення так званого «постіндустріального експорту», який не такий чутливий до криз як промисловий. Але це – стратегічне завдання, яке неможливо виконати за рік або за два. Тому, об’єктивно, до настання чергової глобальної кризи суттєвого прогресу в цій сфері ми не досягнемо. Але намагатися потрібно », – зазначає економіст.

Також, за його словами, щоб мінімізувати вплив глобальної кризи, в Україні потрібно реалізовувати бюджетну політику, скорочувати державні витрати. Це при будь-яких обставинах піде країні на користь.

«Незалежно від того, коли настане криза (та чи настане в найближчі роки взагалі), це дозволить створити фінансовий резерв, за допомогою якого можна розраховуватиметься з кредиторами, не” вимиваючи »коштів з реальної економіки», – підсумовує Володимир Дубровський.