Всесвітній економічний форум змінив методологію розрахунку щорічного Глобального рейтингу конкурентоспроможності. Нова методологія охоплює 140 країн, конкурентоспроможність яких оцінюється за 98 індикаторами, які згруповані в 12 основних компонентів – драйверів продуктивності, що формують конкурентоспроможність країни. Розробники методології поставили за мету максимально відстежити динаміку світової економіки в умовах Четвертої індустріальної революції та сконцентрувати увагу на нових факторах конкурентоспроможності, пов’язаних із швидким поширенням цифрових технологій, які раніше не були в пріоритеті політичних рішень урядів . Мова йде про генерування ідей, підприємницьку культуру, інновації, відкритість та адаптивність. Відтак новий Глобальний індекс конкурентоспроможності 4.0 має, які і минулого року, 12 компонентів, однак самі компоненти були реорганізовані та отримали нові назви. Кількість індикаторів зменшилась з 114 до 98, при цьому 64 індикатори є новими. Сам ж індикатори розраховувалась на основі статистичних даних та опитувань.
За новою методологією Україна посіла 83 місце з 140 країн. Формально місце України покращилось на 6 позицій. Зміна методології не дозволяє напряму співставити позицію України з минулорічним рейтингом. Однак, задля можливості порівняння динаміки показників, розробники рейтингу також розрахували позиції країн на основі даних попереднього періоду. Таким чином, ми можемо відслідкувати річні зміни в тому чи іншому «новому» індикаторі та компоненті, що формують загальний рейтинг країни у 2018 році. В результаті, за новою методологією у порівнянні з попереднім роком позиції України погіршились в 11 компонентах, і тільки в одному («Динаміка бізнесу») зафіксовано позитивну динаміку.
Найбільше балів Україна отримала за такими компонентами як «Навички» (45-те місце), «Розмір ринку» (47-ме місце) «Інфраструктура» (57-ме місце), та «Інноваційна спроможність» (58-ме місце). А за індикатором «рівень електрифікації» Україні навіть вдалось зайняти перше місце. Втім, це перше місце Україна поділила з 66 учасниками рейтингу.
Компонентами, які тягнуть Україну донизу, виявились «Макроекономічна стабільність» (131-е місце), «Фінансова система» (117-те місце) та «Інституції» (110-те місце).
Серед індикаторів, які забезпечили Україні низькі бали, зокрема, наступні:
- вплив організованої злочинності на вартість ведення бізнесу
- рівень інфляції (середній показник за 2016-2017 рр),
- динаміка боргу з врахуваннмя кредитного рейтингу країни,
- рівень тероризму,
- незалежність судової системи,
- захист прав власності,
- якість доріг,
- вплив податків та субсидій та конкуренцію,
- гнучкість встановлення заробітної плати,
- фінансування МСБ,
- надійність банків,
- частка проблемних кредитів,
- темп росту інноваційних компаній.
Найближчими сусідами України в рейтингу є Домініканська республіка (82 місце) та Македонія (84 місце). Географічні сусіди України обігнали її: Росія зайняла місце 43-тє місце, Польща – 37-ме, Словаччина – 41-е та Угорщина – 48-ме, Румунія – 52-ге. Нижче опинилась тільки Молдова (88-ме місце), а Білорусь традиційно не рейтингувалась. Очолили рейтинг Сполучені Штати Америки, за ними слідують Сінгапур та Німеччина. Минулорічний лідер – Швейцарія – зайняла 4 місце. Найнижчий рівень конкурентоспроможності незмінно у Ємена та Чаду.
Коментар Володимири Дубровського, старшого економіста CASE Україна:
«Попри зміну методології, конкурентна позиція України залишається так само нерівноважною: у нас все відносно добре із уміннями та креативністю, але погано або дуже погано – з інституціями, до яких, особливо в останні роки, додалися макроекономічні проблеми, ну, і, відповідно, фінансовим сектором. До того ж, політика нинішнього уряду позбавила Україну ще однієї традиційної конкурентної переваги – гнучкості ринку праці. Отже, розраховувати на інвестиції (а, відповідно, і промисловість) як драйвер зростання не доводиться, але все ще є шанс зробити таким інновації. І цей шанс не можна прогавити».
CASE Україна є регіональним партнером форуму, який залучений до підготовки рейтингу. Ознайомитися зі звітом.